2024-03-29T05:22:37Z
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/oai
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/203
2022-03-26T06:59:40Z
fund:DIST
driver
"131123 2013 eng "
2309-1487
dc
Distance Learning as an object of study
Машбиць, Юхим Ізраїлевич
Institute of Psychology named after G. S. Kostiuk of the APS of Ukraine
Підготовка майбутніх учителів повинна орієнтуватися не лише на існуючий стан освіти, а й врахувати основні тенденції її розвитку.
Одна з них пов’язана із застосуванням інформаційних і комунікаційних технологій, поєднання яких відкриває нові горизонти освіти, дає реальну можливість досягти цілей, які ще недавно вважалися нездійсненними. Саме тому в курсах основних навчальних дисциплін психолого-педагогічного спрямування істотне місце має посісти проблема дистанційного навчання. Саме системи дистанційного навчання поєднують інформаційні і комунікативні технології, і реалізація загальнонаціональної програми впровадження цих технологій в освіту передбачає широке застосування цих систем в освітній практиці.
Проблема дистанційного навчання в психолого-педагогічній літературі, на жаль, не знайшла широкого висвітлення, причому в багатьох посібниках його сутність тлумачиться дещо однобічно, основну увагу приділяють зовнішнім ознакам. Для прикладу наведемо означення дистанційного навчання в посібниках з теорії навчання: “Дистанційне навчання – форма навчання на відстані, в якому “доставка” навчального матеріалу і навчальна взаємодія педагога і тих, хто навчається здійснюється за допомогою сучасних технічних засобів (телебачення, радіо, комп’ютерна мережа)” [4, 182]. Сутність дистанційного навчання, якій присвячено кілька абзаців, зводиться переважно до застосування засобів телекомунікації.
У посібнику “Освітні технології” [5] висвітленню дистанційного навчання приділено ще менше уваги. Його характеристику по суті обмежено вказівкою на надання учням можливості доступу до гігантських обсягів інформації.
Деякі автори схильні тлумачити дистанційне навчання як різновид заочної освіти, що передбачає активне спілкування між учнями, між учнями і викладачами і використовує сучасні засоби телекомунікаційних технологій.
Зроблено спроби намітити основні ознаки дистанційного навчання [3]. У визначенні дистанційного навчання американською асоціацією дистанційного навчання виділяються такі його ознаки:
а) географічна віддаленість того, хто навчається, від педагога;
б) використання засобів для передачі навчальної інформації, при цьому розмежовуються навчання (викладання) і учіння, кожне з яких передбачає певну роль вчителя і учня.
Найбільш істотними ознаками дистанційного навчання ми вважаємо, по-перше, континуум технологій навчання (на противагу багатьом спробам тлумачити його як єдину технологію), причому нових інформаційних технологій і, по-друге, поєднання в них інформаційних (інформаційно-комп’ютерних) технологій із телекомунікаційними (вони включають, поряд із традиційними засобами комунікацій, локальні й глобальні мережі, електронну пошту, Інтернет).
Поєднання зазначених засобів дозволило не тільки значно розширити середовище застосування комп’ютера, а й створити принципово нову систему освіти. Умовно можна виділити наступні лінії основних нововведень у системі освіти. Дистанційне навчання дає можливість здійснити:
• навчання незалежно від місця знаходження учня;
• інтерактивну взаємодію учня не тільки з комп’ютером, а й з усіма партнерами по спільній діяльності (як педагогом, так і учнями);
• доступ до віддалених інформаційних ресурсів, включаючи бази знань, експертні й навчальні системи тощо.
Принципове значення мають такі фактори:
а) кожний може вчитися у зручний для себе час, обираючи при цьому і навчальний курс, і ступінь складності викладання, і зручну для себе навчальну систему;
б) взаємодія з партнерами по спільній діяльності і вчителем здійснюється незалежно від місця їх знаходження; створюється новий тип навчальної групи – віртуальна група, яка дає можливість спілкуватися в режимі реального часу і в асинхронному режимі;
в) значно розширюються можливості учнів із доступу до різноманітних баз знань (причому не лише навчального спрямування).
Таким чином, дистанційне навчання дає можливість подолати просторові й часові обмеження в навчальному процесі, реалізувати як індивідуальне, так і групове (спільне) навчання в найрізноманітніших формах, створює реальні передумови для використання кожним учнем найбільш ефективних (і зручних саме для нього) комп’ютерних навчальних систем і надає реальні можливості для доступу до різноманітних баз знань, що акумулюють досвід людства.
Характеризуючи особливості дистанційного навчання, слід наголосити на його гнучкості: воно може обмежуватися окремими навчальними програмами і навіть окремими розділами, а може охоплювати навчання за програмою вищого навчального закладу в цілому.
Поширення дистанційного навчання ставить передусім такі питання:
а) на який контингент осіб воно розраховано;
б) як співвідносяться дистанційне навчання із традиційним.
На перше питання відповідь однозначна – дистанційне навчання розраховане на широкий контингент осіб: на людей, які мають вищу освіту і бажають продовжувати навчання, на тих, хто бажає одержати вищу освіту і на всіх тих, хто бажає підвищити свій загальноосвітній і професійний рівень, у тому числі й старшокласники.
Що ж до співвідношення дистанційного навчання із традиційним, то можна вважати, що дистанційне навчання не означає витіснення традиційного навчання, а виступає як певне доповнення до нього. Втім, цілком можливо, що згодом співвідношення між ними зміниться і роль дистанційного навчання в системі освіти значно зростатиме.
Основним організаційним закладом дистанційного навчання є центр, який має таку назву: центр дистанційного навчання. Його функції не обмежуються суто організацією навчання. Він має здійснювати розробку комп’ютерних навчальних систем, забезпечувати технічну базу дистанційного навчання, а також надавати психологічну допомогу користувачам системи [3].
Основною організаційною одиницею в умовах дистанційного навчання є віртуальна група, до складу якої входять учні (студенти, фахівці з вищою освітою або старшокласники), які навіть не бачили один одного і можуть здійснювати лише технічно опосередковане спілкування. Об’єднує їх, по-перше, єдиний предмет навчання і, по-друге, бажання спільно розв’язувати учбові задачі, приймати спільні рішення, допомагати один одному і, нарешті, бажання спілкуватися.
Як відомо, технічно опосередковане спілкування істотно відрізняється від живого спілкування, особливо в тих випадках, коли воно здійснюється асинхронно. Тим більше що комуніканти практично не знайомі між собою і по суті їм невідома можлива реакція партнерів на критику їхніх пропозицій, на вимоги до обґрунтування своїх пропозицій і т.д. Слід наголосити, що спільна учбова діяльність в умовах віртуальної групи має свої особливості, зумовлені передусім переважанням асинхронного спілкування (адже кожний член групи, як зазначалося, вибирає для навчання зручний для себе час).
Як правило, тут найчастіше спільна учбова діяльність матиме не спільно-розподілену форму, а індивідуально-спільну. Остання передбачає, що після обговорення спільної задачі члени групи певний час працюють індивідуально, а через певний проміжок час у обговорюють одержані результати і намічають план подальшої роботи. При цьому слід мати на увазі, що цей етап навчання може відбуватися також в асинхронному режимі, а це впливання на спільну діяльність, особливо в тих випадках, коли інтервал між повідомленнями вимірюється годинами.
Аналогічні проблеми виникають при здійсненні такої форми навчання, як віртуальна дискусія (конференція), якщо вона відбувається в асинхронному режимі. Одна з істотних особливостей цієї форми навчання полягає в тому, що вона відбувається за участю педагога, який, по-перше, пропонує тему дискусії і, по-друге, регулює її хід. Він має стимулювати до активної участі одних членів групи і, навпаки, стримувати інших, які виявляють надмірну активність, попереджати перетворення дискусії особистісний конфлікт і. Якщо він виник, допомогти перетворенню його з особистісного у діловий і сприяти конструктивному його вирішенню. Враховуючи те, що педагог практично не знає членів віртуальної групи, виконання цих функцій вимагає від нього значної майстерності.
Слід наголосити, що в умовах дистанційного навчання вимоги до педагога значно вищі, ніж в умовах традиційного навчання. Адже тут йому доводиться мати справу з учнями (студентами), яких він по суті не знає. А кожний вчитель знає, як важко працювати з незнайомим класом. До того ж, коло запитань, які йому ставлять (можуть ставити учні) обмежується певною темою занять. А в умовах дистанційного навчання одночасно йому можуть ставити запитання, що стосуються змісту всього навчального курсу. До того ж, одночасно він може одержувати значну кількість запитань від різних учнів. Втім, у нього є певні переваги: для відповіді в нього є певний час, тому може ознайомитися з відповідною літературою, проконсультуватися і т.д. [1].
Нові вимоги до вчителя зумовлені також зрослими можливостями учнів користуватися глобальними мережами, причому не лише освітнім середовищем. Залучення учнів до інформаційних ресурсів інколи призводить до небажаних наслідків, адже в Інтернеті чимала частка інформації є аморальною і асоціальною, пропагує ворожу ідеологію, порнографію тощо. Проблеми, що виникають у зв’язку із можливостями по суті безконтрольного доступу до цих ресурсів студентів і особливо учнів, досить складні і потребують окремого аналізу. Однак не можна не вказати на таку загрозу, як комп’ютерна залежність. Вона має різноманітні прояви, починаючи від ігрової залежності і закінчуючи комунікативною [2; 6].
Зауважимо, що реальна можливість навчатися індивідуально, призвела до появи нових психологічних проблем у тих, хто навчається. У деяких з них з’являється почуття ізольованості, а невміння годити контакти інколи є навіть причиною стресів. Актуальність цих проблем збільшується в міру поширення дистанційного навчання і охоплення вся більшого контингенту користувачів, починаючи від фахівців з вищою освітою, і закінчуючи школярами. І це висуває нові вимоги до педагогів.
В умовах широкого поширення систем дистанційного навчання постає проблема глобалізації освіти і надання можливості кожній людині бути користувачем будь-якого центру дистанційного навчання, незалежно від того, де він знаходиться – в Україні, Росії чи в Сполучених Штатів. Тут виникає чимало проблем, які вимагають свого вирішення, але ми вважаємо за доцільне відокремити одну з них. Йдеться про значне підвищення мовної культури школярів і студентів, адже ґрунтовне знання іноземних мов є необхідною умовою залучення людини до інформаційних ресурсів, що їх містить освітнє середовище – продукт фахівців різних країн світу.
На закінчення зазначимо, що дистанційне навчання вперше в історії людства створює реальні можливості кожній людині долучитися до освіти будь-якого рівня, за власним бажанням здійснювати навчання будь-якого профілю протягом усього життя, і це є найважливішим соціальним здобутком дистанційного навчання.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2006-04-17 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/203
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 4 (2006)
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/429
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Distance learning using FRAME RELAY
Васильев, Константин Юрьевич
Dnipropetrovsk National University
Авраменко, Анатолий Сергеевич
Dnipropetrovsk National University
Шаповалова, Анна Сергеевна
Dnipropetrovsk National University
Организационные аспекты дистанционного обучения рассматривались немало: во многих работах были затронуты вопросы применения различных сетевых протоколов и Internet технологий. Наиболее распространенными и удобными оказались методы, использовавшие в своем базисе Internet страницы [1].
Как правило, такие Internet ресурсы содержат теоретические материалы, примеры решения некоторых задач, практическую часть и систему оценивания [2]. Эти Internet страницы можно использовать внутри вузов, ограниченных внутренней компьютерной сетью и не имеющих выход в Internet.
В случае, если необходимо проведение дистанционного обучения с группой людей или требуется провести дистанционный форум между двумя вузами, будет эффективным использование технологии Frame Relay (FR).
Именно протокол FR способен отвечать многим предъявляемым условиям и требованиям.
Технология FR создавалась в первую очередь для обеспечения взаимодействия удаленных локальных вычислительных сетей (ЛВС). В качестве средства передачи трафика ЛВС она стала эффективной альтернативой сетям X.25, ISDN (Integrated Services Digital Network) и арендованным линиям. Основное назначение FR – концентрация (мультиплексирование) в одном канале связи нескольких потоков данных, в первую очередь потоков, имеющих неравномерный характер, например, трафика ЛВС. Кроме того, FR можно применять и при передаче оцифрованной речи, видеоинформации и других, критичных к временным задержкам типов трафика, т. е. на базе FR можно строить сети с интеграцией услуг. FR отличается малым временем задержки при передаче информации через сеть, высокими скоростями передачи, «высокой степенью связности» («high connectivity»), эффективным использованием полосы пропускания [3], что особенно важно при дистанционном обучении.
Сети пакетной коммутации X.25 позволяют удаленным устройствам устанавливать соединения друг с другом через высокоскоростные цифровые каналы без затрат на аренду собственных линий. Пакетная коммутация – это техника, посредством которой сеть перенаправляет индивидуальные пакеты HDLC данных между различными пунктами назначения, базирующаяся на адресации в пределах каждого пакета.
ISDN – это цифровая сеть, которая обеспечивает интегрированное обслуживание, т.е. позволяет передавать голос, данные и даже видео по одной сети. Иными словами, вместо трех различных систем – телефонной сети, выделенных линий для передачи данных и кабельного телевидения – достаточно одной.
Главное отличие FR (кадровая ретрансляция) от других родственных протоколов заключается в том, что передаваемые пакеты данных, называемые кадрами, содержат минимальный объем служебной информации, а функции коррекции ошибок возлагаются на оконечное пользовательское оборудование. Тем самым, достигается существенное уменьшение задержки передачи пакетов, увеличение производительности сети и, как следствие, повышение гарантии качества предоставляемых сетевых услуг [4].
Рассмотрим одно из достоинств FR – распараллеливание.
На рисунке 1 показаны два типа ЛВС. Кольцевая схема (а) является наиболее простой и распространенной. Ячеистая топология сети FR (б) позволяет увеличить поток данных в сети.
Рисунок 1 – а) кольцевая схема сети; б) ячеистая схема сети
На рисунке 2 изображен еще один вариант структуры сети – радиальный (а), а также представлен переход от него к ячеистой топологии (б).
Рисунок 2 – а) радиальная структура; б) ячеистая топология сети
Рассмотрим случай выхода из строя линии связи ЛС2 и оценим возможности каждой из структур. При кольцевой реализации узел У3 не останется без связи, но значительно снизится скорость доступа и возникнет угроза перегрузки канала. При радиальной схеме связи с У3 вообще не будет. А для ячеистой структуры такого рода авария практически никак не отразится на связи с У3: трафик не значительно увеличится, и пользователи не заметят никаких сбоев.
Для иллюстрации выше сказанного приведен листинг расчетов в математическом пакете Maple максимального потока данных для радиальной и ячеистой топологии сети (см. листинг).
Листинг на Maple.
> restart;
> with(networks):
> new(Grad):
> addvertex(r1,r2,r3,r4,r5,r6,r7,Grad);
> addedge([[r1,r2],[r2,r3],[r3,r4],[r1,r5],[r1,r6], [r6,r7]],weights=[3,6,2, 5,4,1],Grad);
> draw(Linear([r1],[r2,r5,r6],[r3,r7],[r4]), Grad);
> flow(Grad,r1,r4,eset,comp);
> eset;
> comp;
> new(Gcel):
> addvertex(c1,c2,c3,c4,c5,c6,c7,Gcel);
> addedge([[c1,c2],[c2,c3],[c3,c4],[c5,c4],[c1,c5], [c1,c6],[c6,c7],[c7,c4],[c5,c6],[c5,c2],[c7,c3], [c5,c7],[c2,c7]], weights=[3,6,2,1,5,4,1,6,4,2,3,2,1],Gcel);
>draw(Linear([c1],[c2,c5,c6],[c3,c7],[c4]), Gcel);
> flow(Gcel, c1, c4, esetC, compC);
> esetC;
> compC;
Из расчетов следует, что при переходе к ячеистой топологии увеличивается величина потока в сети, что особенно важно при передаче больших объемов информации при дистанционном обучении.
Таблица 1 – Сравнение технологий по некоторым параметрам
Параметр
ISDN
X.25
FR
Выделение фиксированной полосы под вызов
+
–
–
Виртуальные каналы
–
+
+
Высокая степень готовности
+
–
+
Малая величина задержки
+
–
+
Высокая эффективность использования канала
–
–
+
Возможность масштабирования
–
+
+
Низкая стоимость использования канала
–
–
+
Преимущества технологии FR наглядно проиллюстрированы данными таблицы 1, где «+» указывает наличие, а «–» отсутствие соответствующего свойства.
Рисунок 3 – Схема организации связи между сетями с помощью протокола FR
Примером организации сети передачи данных в протоколе FR может служить схема, изображенная на рисунке 3, где Т1, ТN – телефоны; K1, K2, KN – компьютеры; МАТС – мини АТС.
В заключение можно сделать вывод о явных преимуществах протокола FR. FR – универсальное средство для организации связи при проведении дистанционного обучения.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/429
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/430
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Model of open humanitarian education: implementation of new pedagogical thinking
Дичковський, Степан Іванович
National Aviation University
Іванов, С. В.
National Aviation University
Борсук, П. С.
National Aviation University
Швидке запровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій та підходів, рішуча відмова від формалізму, застарілих форм, методів і засобів педагогічної діяльності, тісний зв’язок науково-дослідної роботи з практикою господарювання в країні – саме це дає підставу стверджувати, що сьогодні у вищій освіті України народжується якісно відмінний тип навчальних закладів, які пристосовані до нових умов діяльності.
Складова освітньої реформи в Україні безпосередньо пов’язана з процесом становлення відкритості системи освіти, який зумовлює її зорієнтованість на цілісний неподільний світ і його глобальні проблеми, усвідомлення пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими, національними над класовими, інтеграцію у світові освітні структури. Принцип відкритості слід розуміти як вимогу подолання ідеологічної зашореності освіти, необхідність її деполітизації та департизації. У цьому плані можна, безперечно, вважати, що закрита школа, як і закрите суспільство, підпорядковані єдиним вимогам і єдиній ідеології, в цілому не здатні до розвитку.
Розвиток систем відкритого освітянського простору і здійснення нової не обмежуваної концепції освіти мають найяскравішу гуманістичну спрямованість, бо своїм головним завданням визначають створення системи безперервної освіти, тобто надання “повних і рівних можливостей освіти”, забезпечення “ідеалу доступності освіти для всіх”. Безперервна освіта для всіх означає відкрите й доступне високоякісне навчання протягом усього життя людини і має за мету надати кожній людині найширший вибір шляхів та методів, зокрема нові інформаційні технології, з тим, щоб сприяти і диверсифікації освітніх послуг, і освіті та навчанню “без кордонів”.
Безперервність освіти для нашої держави означає також забезпечення можливостей доведення культурно-освітнього рівня особистості до рівня суспільних потреб, що завжди оновлюються; постійне поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки, цілісності й наступності навчання та виховання; перетворення здобуття освіти на процес, що триває все життя людини [1].
Феномен відкритої освіти виник невипадково. Він є закономірним результатом глибинних змін, що відбулися у світі протягом другої половини ХХ століття, і ґрунтується на новому розумінні світу і людини. Звичайно, що перехід до моделі відкритої освіти потребує принципових змін в організації, змісті та структурі всієї системи освіти, хоча при цьому форми, методи й, власне, сама структура традиційної освіти зберігаються. Йдеться, скоріше, про цільове емоційне насичення перспективними елементами нової системи. Сьогодні суспільство докорінно змінює своє розуміння освіти як системи.
Модель відкритої освіти передбачає, зокрема, вільне користування сучасними інформаційними ресурсами, особистісну спрямованість процесу навчання, розвиток інформаційної культури, процес постійного пошуку і змін, формування нових орієнтацій та мети, партнерство викладача та студента, відкритість освіти до майбутнього, інтеграція всіх способів освоєння світу, розвиток і введення в освітні процеси синергетичних уявлень про відкритість світу, цілісність і взаємозв'язок людини, природи і суспільства [2].
Одним із перспективних напрямів ми вважаємо широке запровадження в навчальний процес методики дистанційного навчання на основі комп’ютерної та телекомунікаційної техніки. Ця нетрадиційна, відкрита форма освіти, яка ефективно діє в ряді розвинених країн світу, відкриває широкі перспективи для індивідуалізації навчально-виховного процесу, розкриття творчого потенціалу кожного студента.
Дистанційне навчання є технологією, за якою в освітньому процесі застосовуються кращі традиційні та інноваційні засоби як форми навчання, що ґрунтуються на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях.
Дистанційна освіта відкриває широкі перспективи для залучення до освіти осіб, які з різних причин не мають змоги скористатися традиційними формами навчання. Вони можуть слухати лекції провідних фахівців, брати участь у семінарах, користуватися електронною бібліотекою, складати в інтерактивному режимі заліки, екзамени.
Навчання проводиться із застосуванням новітнього програмного забезпечення на основі сучасної комп’ютерної бази, яка включає комп’ютерні класи, виділений канал Інтернет.
Вихованню нових генерацій молодих людей, упевнених у власних силах, з новим мисленням і баченням перспектив розвитку галузі має прислужитися розроблена й реалізована нова модель неперервної інноваційної гуманітарної освіти.
Визначальною рисою є постійне вдосконалення навчально-виховного процесу. Наочне свідчення цього – посилена увага до запровадження інноваційних технологій, нових форм, методів, засобів навчання, розрахованих передусім на індивідуальний підхід до кожного студента.
Модель відкритої освіти традиційно формувалася, виходячи не тільки із суспільних потреб у знаннях та їх використанні, а й із суспільного усвідомлення найдоцільніших форм і технологій цілеспрямованої передачі майбутньому спеціалістові необхідних знань, умінь, навичок. На сучасному етапі розвитку такий підхід вже не може задовольнити вказаних потреб і втрачає свою перспективність. У зв’язку з цим виникає нагальна необхідність рішучого перегляду самої системи глобальних цілей освіти, зміни її стратегічних пріоритетів з перенесенням акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості.
Цей перехід від знаннєвої до особистісної орієнтації цілей і змісту освіти є тільки однією з передумов гуманізації і гуманітаризації професійної освіти. Другою її передумовою слід вважати широку демократизацію суспільних процесів і рішучу відмову від пануючої ідеології, що докорінно змінило ціннісні критеріальні підходи до сучасної освітньої парадигми. Згідно з ними система освіти повинна розглядатися як сфера обслуговування людини, яка забезпечує найбільш оптимальні засоби її розумового, почуттєвого і практичного розвитку [3].
Неперервна гуманітарна освіта – ключовий елемент нового педагогічного мислення, який змінює погляди на характер і суть навчально-виховного процесу, в якому і студенти, і викладачі мають виступати суб’єктами професійного розвитку і творчості. Слід наголосити, що під педагогічним мисленням викладача розуміють особливості розумової діяльності, зумовлені характером його професійної діяльності.
Вищеназвані аспекти гуманітаризації професійно-педагогічної освіти визначають загальний педагогічний підхід до перебудови системи методичної підготовки викладача. Безсумнівно, що розробку методичної системи необхідно розпочати з переосмислення цілей навчання. Адже викладачеві важко вибрати методично правильні засоби і форми навчання, адекватні освітнім цілям, не конкретизувавши самі цілі. Одночасно і діяльність студента у процесі навчання може бути активною тільки тоді, коли у змісті навчання студент побачить переконливі для нього цілі – ті, що пов’язані з наступною професійною діяльністю.
Стратегічною метою залишається формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості викладача, важливою якістю якої є високий професіоналізм. Але реалізація цієї мети на попередньому етапі реформування освіти не відповідала повною мірою самій природі особистості, що вело до неузгодженості цілей і результатів навчання та виховання. Відродження духовності в освіті є тією першоосновою, на якій можлива не лише орієнтація викладача на розв’язування завдань розвитку особистості студента, але й формування у студентів глибокого інтересу до саморозвитку, самоосвіти і самовиховання, вироблення в нього потреби у педагогічному самопізнанні [4].
Вирішенню проблеми гуманітаризації вищої освіти багато у чому сприяє включення у навчальні плани дисциплін культурологічного циклу, зокрема, “Українська та зарубіжна культура”, “Історія мистецтв”, “Культурологія”. Ці дисципліни повинні сприяти формуванню у студентів аналітичної та інтегруючої структури свідомості, розвитку інтелекту і творчих здібностей.
Досвід викладання курсу “Українська та зарубіжна культура” у вищому технічному навчальному закладі дозволяє стверджувати, що використання тільки традиційних методів навчання не дає бажаних результатів. Значний обсяг, складність і різноманітність матеріалу при обмеженій кількості навчальних годин не дозволяє в рамках лекційних і практичних занять розвивати у студентів пам’ять, мислительні операції аналізу і синтезу, навчити використовувати необхідний культурологічний апарат.
Результати соціально-психологічних досліджень свідчать про те, що в пам’яті людини залишається біля 10% інформації, яку вона слухала, 50% того, що вона змогла побачити, 90% інформації, що вона відтворила сама особисто. Саме тому пасивне сприйняття лекцій веде, як правило, до репродуктивного відтворення матеріалу. Процес контролю повинен бути замінений активним творчим навчанням, яке направлене на безпосередню участь студентів у процесі передачі і засвоєні знань [5].
Інформаційне забезпечення студентів можливістю вільного доступу до необхідної навчальної, наукової, культурологічної інформації – необхідна умова вільного розвитку особистості (зрозуміло, при дотриманні об'єктивності й наукової вірогідності фактів, що викладаються). Важливо також, щоб кожен студент мав можливість розвитку своїх природних нахилів і здібностей. Розвиваючий характер навчання і виховання стимулює в людині здатність до відкритості, до широкої комунікації, розвитку здатності до самостійного мислення, аналізу, прийняття рішень. Інтелектуальний розвиток молоді повинен бути спрямований на виховання вільної особистості.
Методика навчання “Української та зарубіжної культури” у межах дистанційних курсів суттєво впливає на формування більш високого рівня мотивації навчання, орієнтації на самостійну роботу, містить засоби навчання і сприяє максимальному використанню групових методів діяльності студентів [6].
З огляду на це, а також враховуючи необхідність становлення методичних аспектів неперервної гуманітарної освіти, перед вищою школою постали нові нетрадиційні завдання щодо впровадження і розбудови національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян; забезпеченню пріоритетності розвитку людини; виведенню освіти в Україні на рівень освіти розвинених країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад; входженню України в світове інформаційне суспільство, шляхом використання нових технологій та відповідних технічних засобів комунікації; реалізації інноваційних заходів щодо демократизації та гуманітаризації доступу громадян до вищої освіти.
Сучасний рівень розвитку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дає широкі можливості щодо модернізації та підвищення ефективності навчання. Використання кращих традиційних та інноваційних засобів і форм у навчальному процесі урізноманітнює його, підвищує якість засвоєння матеріалу, автоматизує процес навчання та контроль знань.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/430
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/431
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Planning the learning process and tests in the system of distance education of students of educational and preparatory department of NPU named after M. P. Drahomanov
Жабєєв, Георгій Володимирович
National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov
Кудін, Анатолій Петрович
National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov
Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. пріоритетним напрямком розвитку визначає “впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу”. Одним із шляхів досягнення намічених цілей названо дистанційне навчання (ДН) [1].
На нашу думку, дистанційне навчання займе належне йому місце на ринку освітніх послуг тоді, коли основну увагу буде приділено педагогічним технологіям, а не інформаційним. Головна складність роботи у дистанційному навчанні – це організація навчального процесу взаємодії викладача і студента.
Дистанційний студент або слухач більшість часу проводить на значній відстані від викладача, тому значна частина його навчальної роботи – це самостійна робота з матеріалами, викладеними на сайті. Таким чином, управління навчальним процесом є необхідною умовою проведення дистанційного навчання, без якого воно втрачає всякий зміст.
Управління навчальним процесом розпочинається з планування, яке повинно враховувати специфічне інформаційне освітянське середовище і ґрунтуватися на складових компонентах навчального процесу. Інформаційне середовище стає невід’ємною частиною освітньої системи дистанційного навчання. Учасниками навчального процесу з одного боку є слухачі (студенти), а з іншого – викладач-т’ютер, члени груп технічного і методичного забезпечення. Планування навчального процесу потребує чіткого представлення ролі і функцій кожного його учасника:
• Слухачі, вивчаючи навчальний план і розклад, знайомляться зі структурою курсу електронного підручника, виконують самостійні чи контрольні роботи тощо.
• Працівники центру ДН:
• автор курсу – здійснює авторський супровід, розробляє робочу програму курсу, аналізує процес навчання і його результати, оновлює матеріали;
• методист – планує і розробляє сценарій структурованого курсу, робить відбір звітних форм і методів у відповідності з засобами навчання;
• викладач – знайомить слухачів з навчальним планом, електронним підручником, направляє, консультує, видає завдання, проводить роботу у чаті, форумах, приймає виконані завдання;
• психолог курсу – здійснює психологічний моніторинг, досліджує динаміку групи слухачів;
• адміністратор – організовує “контакт” викладача із слухачем, вирішує питання зарахування (відрахування);
• діловод – здійснює роботу із документами (оформлення договорів, рахунків за оплату, підготовка наказів тощо);
• програмно-телекомунікаційна група – забезпечує роботу необхідних програмних засобів, підтримує роботу мережних ресурсів.
Для планування навчального процесу необхідно:
• Постановка мети навчання.
• Вибір методів навчання.
• Розробка методичних вимог до структурованого матеріалу.
• Складання розкладу занять.
• Організація моніторингу навчального процесу.
• Планування контрольних заходів. До таких належать тести.
Підхід до тестування тільки як до засобу контролю на сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти вже не розкриває його справжнього значення. Адже ефективний контроль є не самоціллю, а органічною складовою навчального процесу. Такий контроль [3]:
• формує цілі й методи навчання, фокусуючи увагу на головному та на вмінні застосовувати набуті знання;
• забезпечує оперативний зворотній зв’язок при навчанні, що дозволяє своєчасно корегувати навчальний процес.
Останнє є особливо важливим саме для процесу навчання слухачів навчально-підготовчого відділення вузу.
Отже, структура навчального процесу складається з таких ланок:
• розробка навчальної програми, визначення кількості модульних тестувань;
• підготовка матеріалів до тестування – складання завдань, їх впорядкування, розробка алгоритму перевірки та критеріїв оцінювання;
• включення тестових завдань до розробленої програмної оболонки;
• безпосереднє тестування слухачів та автоматизоване отримання результатів;
• оформлення результатів тестування, їх аналіз і систематизація.
Зауважимо, що у підготовці матеріалів до тестування приймає участь не тільки викладач-автор тестів та методист, а й адміністратор та психолог курсу. Це пояснюється тим, що для успішного проведення процесу тестування необхідно виконання наступних умов.
• Психологічна та технічна підготовка слухача до комп’ютерного тестування. Для цього перед початком тесту був запропонований демонстраційний тест, виконуючи який слухачі знайомились із типом питань та правилами відповіді на них. Крім того були пояснені критерії оцінювання їх відповідей.
• Підбір типів завдань, розподіл за відповідними рівнями складності, обрання системи оцінювання. З усіх типів тестів були вибрані такі, що дають можливість однозначно і відкрито визначити рейтинг знань абітурієнта, з яким він вступає до університету:
• “на вибір однієї або декількох правильних відповідей”;
• “на послідовність” – розташувати математичні дії, етапи розв’язку фізичної задачі, події, сюжетні епізоди в правильній послідовності;
• “на відповідність” – провести відповідність між терміном, поняттям з одного боку та його означенням, характеристикою з іншого.
Кожному слухачеві була запропонована одна папка-тест, яка включала в себе в середньому 20-25 запитань, розрахованих на 20-30 хв. Завдання в тестах-папках були розподілені за трьома рівнями складності і відображали всі три типи тестових запитань.
Система оцінювання результатів тестування з кожного предмету була різною і коливалася в межах від 20 до 80 балів. Це дозволило скласти достатньо чітку картину успішності слухачів навчально-підготовчого відділення.
• Коректне опрацювання отриманих результатів – складання та виведення протоколу тестування. До протоколу увійшли такі розділи як: прізвище, ім’я та по-батькові абітурієнта; форма навчання; спеціальність; назва предмету, з якого він тестувався; час та номер комп’ютера, на якому відбувалося тестування; номер і текст запитання; відповідь вибрана абітурієнтом; кількість отриманих балів. Протокол тестування підписували абітурієнт та директор Інституту дистанційного навчання, узгоджуючи тим самим результати проведеного комп’ютерного тестування.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/431
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/432
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Some remarks about methodological provision of higher mathematics teaching in distance learning (from experience)
Зубко, Людмила Василівна
Kyiv National University of Technologies and Design
До дистанційної форми навчання звертаються в основному люди які, на жаль, мають або слабку шкільну підготовку або ж давно закінчили середній учбовий заклад. При цьому слід відмітити в цих людях певне бажання вчитися, а не тільки одержати диплом з вищої освіти. До того ж дистанційна форма навчання наближує викладачів вузу до студентів, створює більш комфортні умови для роботи студентів, дозволяє раціональніше використовувати час для навчання. Така ситуація призводить до певних особливостей в організації та методичному забезпеченні учбового процесу.
Мені довелось викладати вищу математику студентам дистанційної форми навчання в смт Калинівка Вінницької області. Хочу розповісти про основні труднощі в цьому процесі. Перша і важлива складність – відсутність необхідної літератури як в бібліотеках міста, так і в самих студентів. Тому я вважаю, що забезпечення учбового процесу треба починати з підготовки довідника чи то посібника з елементарної математики. Матеріал доцільно починати з дій над дробами, розкриття дужок, формул скороченого множення. Далі потрібно навести формули для знаходження коренів квадратного рівняння, властивостей логарифмів, різних функцій. І обов’язково до кожної формули, або ж до декількох навести приклад (розв'язати квадратне рівняння, обчислити логарифм і т.д.). Вважаю, що методичні посібники для дистанційної форми навчання повинні бути іншими ніж для студентів стаціонару або заочників. До того ж, в зв’язку з великою кількістю спеціальностей по яким ведеться навчання, доцільно робити такі посібники не за семестрами, а за темами. В цих виданнях теоретичний матеріал слід давати в конспективному викладі, а прикладів повинно бути значно більше ніж звичайно (причому підібрати їх потрібно таким чином, щоб студент міг більшу частину контрольної роботи виконати самостійно, за аналогією з прикладами). Це додасть трохи впевненості в своїх силах людям, що навчаються.
Спілкуючись з колегами, що їздили у відрядження до “дистанційників”, та виходячи з власного досвіду, хочу зазначити таку особливість: серед студентів є певна кількість людей, які бажають отримати на екзаменах оцінки “добре” та “відмінно”. Тому було б добре в кінці кожного методичного посібника навести питання та завдання, які відповідають більш високому рівню знань з вищої математики. Важливо переконати кожного студента в тому, що він не тільки хоче, але й зможе вивчити курс вищої математики та успішно скласти екзамен.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/432
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/433
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Structuring of educational material as a means of optimizing the distance learning
Коробов, Євген Тимофійович
Dnipropetrovsk National University
Распопов, Ігор Всеволодович
Dnipropetrovsk National University
Важное значение для повышения эффективности усвоения учебной информации в условиях дистанционного обучения имеет структура предъявляемого учебного материала. Поскольку дистанционное обучение в большой мере предполагает самостоятельную проработку учебного материала, структурирован он должен быть таким образом, чтобы обеспечить все функции познавательного процесса (информационную, контролирующую, актуализирующую, стимулирующую, диагностирующую).
В рамках одного учебного предмета возможно, как макро, так и микроструктурирование. Макроструктурирование предполагает выделение основной и вспомогательной учебной информации. Конечной целью предъявления основной информации является превращение ее в знания или умения. Вспомогательная информация имеет своей целью обеспечение надежности (гарантированности) усвоения основной информации. В результате макроструктурирования выделяются следующие виды учебного материала в зависимости от выполняемых им функций:
– информационный (представлен обычно в виде текстов, рисунков, чертежей, схем и других графических форм выражения информации; таблиц, географических карт, музыкальных произведений, нот, произведений скульптуры и живописи, моделей, установок, реальных объектов окружающей действительности и т.д.);
– операционный (задачи, упражнения, задания интеллектуального или практического содержания, в ходе выполнения которых вырабатываются умения и навыки);
– контролирующий (задания, обеспечивающие внутреннюю и внешнюю обратную связь);
– актуализирующий (тексты, задания, способствующие актуализации опорных знаний, умений и навыков, необходимых для понимания и усвоения нового материала);
– стимулирующий (тексты, задания, возбуждающие потребность в приобретении новых знаний или новых способов действий);
– диагностирующий (задания, позволяющие обнаружить пробелы в знаниях, причины неправильных действий обучаемых).
Из перечисленных видов учебного материала носителями основной информации являются информационный, операционный и частично контролирующий. Остальные виды выполняют вспомогательную роль, способствуя качественному, прочному и более глубокому усвоению основной информации. По существу, вспомогательный учебный материал позволяет привести содержание учебного предмета в соответствие с психологическими закономерностями процесса познания.
Процесс микроструктурирования должен начинаться с отбора структурных элементов, в качестве которых могут выступать логически завершенные отрезки учебного материала, отражающие сущность изучаемых явлений (основные понятия, законы, правила, аксиомы, признаки, теоремы, различные явления и процессы и т.д.). Каждый структурный элемент наделяется номером в соответствии с последовательностью его изучения. После отбора структурных элементов проводится работа по установлению логико-дидактических связей между ними. Наличие логико-дидактической связи между какими-либо двумя элементами учебного материала означает, что изучение (усвоение) одного элемента базируется на знании другого, т.е. требует его предварительного усвоения. Результатом подобного микроструктурирования является структурно-логическая схема учебного предмета, анализ которой позволяет классифицировать элементы содержания по важности, широте и глубине.
Элементы содержания, на базе которых изучаются многие последующие, называются важными. «Измерить» важность элемента можно по количеству непосредственных логико-дидактических связей с последующими (зависимыми). Элементы содержания, изучение которых базируется на знании многих предыдущих, называются широкими. Широту структурного элемента учебного материала можно определить количеством непосредственных логико-дидактических связей данного элемента с предыдущими (базовыми). Глубина структурного элемента определяется количеством логико-дидактических связей в самой протяженной логической цепочке от данного элемента до исходного. Если степень важности, широты и глубины элемента учебного материала определять трехранговой шкалой (очень важный, важный, второстепенный; очень широкий, широкий, узкий; очень глубокий, глубокий, поверхностный), то по правилам комбинаторики получается 27 видов элементов содержания.
Результаты структурирования учебного материала открывают ряд возможностей повышения эффективности познавательного процесса. Так, структурная схема позволяет оперативно выявить пробелы в знаниях, установить причины непонимания обучаемым тот или иной темы, безошибочно и полноценно осуществить актуализацию опорных знаний, добиться прочного усвоения именно основополагающей информации.
Оценка элементов учебного материала по важности, широте и глубине позволяет также наметить общую стратегию учения. Так, например, при изучении важного, но узкого элемента содержания главное внимание должно быть сосредоточено на закреплении материала. Ведь материал большой важности, будь он даже легким для понимания, требует особой прочности усвоения. А вот при изучении широких и глубоких элементов содержания первостепенное значение приобретает актуализация опорных знаний.
Даже этот неполный перечень возможностей, открываемых в результате структурирования учебного материала, свидетельствует о плодотворности макро и микроструктурирования для повышения эффективности дистанционного обучения.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/433
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/434
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
The approach to the selection of of distant education technology
Лавров, Євген Анатолійович
Sumy National Agrarian University
Ободяк, Віктор Корнелійович
Sumy National Agrarian University
Вибір типу дистанційного навчання пропонується розглядати як оптимізаційну задачу з використанням системи економічних, педагогічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників [1, 2]. До економічних показників системи навчання можна віднести такі витрати на навчання:
а) в навчальному закладі, в тому числі:
• капітальні затрати на створення умов навчання;
• поточні витрати на підтримання приміщень і прилеглої території в потрібному стані;
• оплата викладачів і допоміжного персоналу;
• оплата розробки навчальних дисциплін;
• телекомунікаційні витрати.
б) безпосередні затрати студента (учня, курсанта), в тому числі:
• оплата навчання;
• оплата проживання;
• транспортні витрати;
• оплата на придбання навчальних засобів;
• оплата поточних витрат на підтримання навчальних засобів в робочому стані;
• витрати на підтримання здоров’я в належному стані.
Інженерно-психологічні показники характеризують процес навчання, сприйняття та засвоєння необхідної інформації і вироблення потрібних навичок, в тому числі:
• напруженість;
• логічна складність;
• період безперервної роботи.
Ергономічні показники характеризують комфортність процесу навчання, в тому числі:
• антропометричний;
• гігієнічний;
• фізіологічний.
Велика номенклатура показників системи навчання визначається необхідністю якомога більшої інформативності при виборі типу дистанційного навчання, поскільки навчальне середовище має надзвичайно складну структуру. Така велика кількість і різноплановість показників вимагають використання різних методів при оцінці того чи іншого показника ефективності. Наприклад, для групи показників “Здоров’я” необхідно враховувати не тільки безпосередні витрати на лікування під час навчання, а також шкідливий вплив інформаційних технологій на здоров’я людини [3]. Навіть для антропометричного показника, який, на перший погляд, потрібно оцінювати за допомогою тільки інструментального методу, зробити це дуже важко в зв’язку з великою розбіжністю в обладнанні навчальних місць в різних аудиторіях, не кажучи вже про домашні умови.
Якість процесу навчання характеризується наступними показниками ефективності:
• рівень успішності по дисципліні, яка вивчається;
• рівень успішності по дисциплінам, які базуються на оцінюваній дисципліні;
• вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.
Серед факторів впливу, в першу чергу, можна виділити наступні:
• базова підготовка студента;
• вміння працювати самостійно (готовність до прийняття рішень);
• оперативне мислення;
• наявність мотивації до навчання;
• пам’ять.
Показники системи навчання, якість навчання і фактори впливу можна оцінювати або одним з трьох методів, або їх комбінацією [1]:
• інструментальний метод, при якому значення показника визначається безпосередньо з допомогою вимірювальних засобів;
• аналітичний метод, при якому значення показника визначається з допомогою математичних операцій над сукупністю вихідних значень;
• експертний метод, при якому значення показника визначається на основі професіонально-суб'єктивних оцінок експертів.
Оцінка економічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників може бути здійснена з використанням відомих аналітичних та експертно-аналітичних методів. Однією з найбільших проблем є прогнозування якості процесу навчання в залежності від факторів, які на цю якість навчання впливають. Оцінити ці фактори на етапі проектування надзвичайно важко. Тому пропонується використання функціонально-структурної теорії ерготехнічних систем [1], яка використовує процесний підхід до навчання. При використанні цієї теорії процес навчання буде моделюватись сукупністю навчальних та контрольних процедур, кожна з яких буде оцінюватись по впливу на ефективність навчання.
Таким чином, при виборі типу дистанційного навчання пропонується підхід, що полягає в генерації, оцінюванні та вибору варіантів навчального процесу згідно з обраними критеріями.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/434
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/435
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
On the construction of automated workplace of tester
Морозов, Геннадій Володимирович
Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture
Содержание вопроса
Становление и развитие такой относительно новой сферы образования, как дистанционное обучение, заставляет искать новые решения и подходы в реализации различных его составляющих. Значительное место здесь занимают системы, позволяющие обеспечить дистанционную оценку знаний студентов, в частности, системы тестирования. Сегодня они, как правило, основываются на различных технологиях Интернет, среди которых наибольшее распространение получила технология WWW.
Суть работы такого рода систем тестирования (далее Систем) состоит в следующем. Тестовые задания, предназначенные для тестирования, размещаются в виде базы данных на Web-сервере, доступ к которой реализуется через Web-сайт. Тестирование испытуемого осуществляется с клиентской машины WWW. После входа на сайт Системы происходит аутентификация пользователя (проверка пароля), который затем может выполнить необходимое тестовое задание. Результаты каждого из вопросов такого задания передаются на сервер Системы, где в автоматическом режиме регистрируются и оцениваются. Для выполнения этой работы пользователю достаточно иметь лишь браузер для навигации в WWW. Существенных проблем по реализации тестирования по этой схеме не существует. Такой подход прост, эффективен, надежен.
Главная задача, которая здесь остается – это подготовить систему тестирования к работе и обеспечить ее поддержку в процессе эксплуатации. Сложность заключается в том, что тестовые задания, наполняющие базу данных Системы, не являются чем-то изначально сформированным и в дальнейшем неизменным. Известно, что по результатам выполненных тестов можно получить целый ряд статистических характеристик, позволяющих оценить эффективность тестов. Работа тестолога или дистанционного преподавателя состоит в постоянном анализе такой статистической информации и корректировки базы данных Системы. Такая работа требует определенных временных и технических затрат и если учесть, что дистанционный преподаватель часто находится, как и учащийся, в удалении от сервера Системы, решить этот вопрос можно, только используя разработанное для этого специальное программное обеспечение.
Техническое решение
Предлагается вниманию авторская система Tests 2.0, предназначенная для компьютерного тестирования знаний. При реализации этой системы была осуществлена попытка создания программного инструмента, обеспечивающего условия работы в удаленном режиме с базой данных системы тестирования.
Система Tests 2.0 является развитием пакета Tests 1.0 [1], созданного в виде локальная системы, состоящей из Редактора тестов (РТ) и Исполнителя тестов (ИТ). РТ представляет собой рабочий инструмент преподавателя, и используется для конструирования тестов. ИТ используется для организации самого тестирования испытуемого. Связь между РТ и ИТ реализуется по схеме, представленной на рис. 1. РТ создает тест в виде выходного файла нетипизированной закрытой структуры с расширением TST. Этот файл затем используется, как входной в программе ИТ. Кроме файлов TST для удобства редактирования тестовых заданий в РТ были использованы также текстовые файлы TTS открытой структуры.
Тестовое задание, построенное с помощью РТ, включает в себя набор тестовых вопросов и параметров тестирования, описывающих правила прохождения теста в ИТ.
Каждый тестовый вопрос включает текст вопроса и варианты возможных ответов. Каждому из ответов приписывается определенное число балов, которое получает испытуемый при выборе этого ответа во время тестирования.
Параметры теста включают следующие установки: число вопросов, которые будут взяты (случайным образом) из общего набора вопросов, при тестировании; расположение вопросов и ответов в случайном порядке; контроль времени выполнения теста; и др.
Расширение функциональных возможностей системы Tests 1.0 в ее новой версии было реализовано в следующих изменениях и дополнениях:
• Хранение в файле, создаваемых заданий, было заменено на хранение их в базе данных, поддерживаемой DBE. При этом, группы вопросов были размещены в одних таблицах базы, а сами тестовые задания, в других. Это позволило на основе одних и тех же вопросов компоновать различные тестовые задания без многократного дублирования этих вопросов. Здесь использование реляционной схемы хранения данных позволило в заданиях на тестирование хранить лишь ключи к вопросам, которые предполагается использовать в тесте. Так, в тестовое задание удается включить вопросы из их различных групп. Кроме того, в разработанной базе данных реализована возможность представлять тестовые задания в виде отдельных групп, по каждой из которых будет вестись независимая выборка вопросов на тестирование. Схема связей между таблицами построенной базы данных представлена на рис. 2.
• База данных дополнена таблицами, позволяющими осуществить накопление результатов тестирования с целью их дальнейшего анализа. Статистика тестирования может быть получена как в срезе отдельного вопроса или группы вопросов, хранящихся в базе, так и для отдельного испытуемого либо группы испытуемых прошедших тестирование.
Удаленная связь с базой данных на сервере Системы реализуется с помощью ODBC (открытого интерфейса доступа к базам данных), а сама база данных реализуется с помощью технологии MySQL. Схема связи автоматизированного рабочего места (АРМ) тестолога с локальной и удаленной базой представлена на рис. 3. После подключения к серверу, при желании пользователь может осуществить синхронизацию тех или иных данных, хранящихся в их локальном и сетевом варианте.
• Реализованы средства, обеспечивающие совместимость системы Tests 2.0 с ее предыдущей версией. Так, файлы данных TTS, созданные в Tests 1.0, могут быть импортированы в базу данных Tests 2.0. Кроме того, на основе заданий тестирования, созданных в базе данных, может быть получен выходной файл TST, который может быть использован в обновленной версии Исполнителя тестов для выполнения тестирования в локальном режиме работы.
На рис. 4 изображено окно АРМ тестолога, в котором выполняется подготовка и настройка тестового задания.
Рис. 4. Окно тестового задания
Информация.
Более подробно с пакетом Tests можно познакомиться на сайте http://www.g-morozov.narod.ru.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/435
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/436
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140403 2014 eng "
2309-1487
dc
Some features of High Mathematics teaching in distance education
Попова, Людмила Степанівна
Kyiv National University of Technologies and Design
Зелепугіна, Ірина Миколаївна
Kyiv National University of Technologies and Design
Сеннікова, Наталія Тарасівна
Kyiv National University of Technologies and Design
Попова, Ганна Вячеславівна
Open International University of Human Development "Ukraine"
Традиційні форми навчання студентів передбачають проведення групових занять в певні години у певному місці, при безпосередньому контакті між учнем та вчителем. Останнім часом, завдяки розвитку інформаційних технологій, комп’ютерних мереж та засобів зв’язку з’явилась можливість розвитку нової форми навчання – дистанційної. Характерною особливістю дистанційного навчання є те, що студент має можливість практично повністю самостійно, в індивідуальному темпі одержувати необхідні йому знання, в незалежності від місця розташування вузу. Використовуючи комп’ютерні мережі, студент може користуватись для свого навчання різноманітними навчально-методичними та іншими матеріалами викладачів та вчених будь-яких навчальних закладів та іншою літературою, звітувати викладачу про виконання завдань, одержувати потрібні консультації. А викладач, за допомогою розроблених тестів, може контролювати якість засвоєння матеріалу і, при необхідності – коректувати процес навчання.
В наш час дистанційна форма навчання розглядається в світі як один з найбільш ефективних і перспективних способів підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Ця форма навчання має певні переваги перед традиційними і основне – це те, що студенти мають рівні можливості для навчання незалежно від місця їх проживання, соціального статусу, національності, а в деяких випадках – стану здоров’я, можливість навчатися без відриву від виробництва, зменшення транспортних і готельних витрат. При цьому, студент може сам обирати навчальні предмети, методи їх вивчення, викладачів та інше. Є можливість проведення занять за індивідуальним розкладом і в індивідуальному темпі. При цьому термін одержання освіти можна змінювати в залежності від індивідуальності студента.
При традиційних формах навчання колективне навчання більш ефективне. Саме колективні настанови, що задають безпосередньо лідери серед самих учнів, виявляють дух і настрій навчального процесу. Вплив лідера в колективі може бути як позитивним, тоді процес навчання активізується, так і негативним, що призводить до зниження активності учнів в процесі одержання знань. Учбові плани складають, орієнтуючись на середнього студента. Проведення занять у великих групах зменшує витрати на навчання, але не дає змогу викладачеві працювати із кожним студентом у індивідуальному темпі. При дистанційній освіті колектив учнів-однодумців можна створювати більш гнучко за допомогою віртуальних класів, об’єднуючи студентів у відповідності з їх здібностями. Процес навчання повинен ініціюватись, підтримуватись і направлятись досвідченим педагогом та психологом. Таким чином диференційоване навчання є однією з переваг дистанційного навчання. Для його успішної роботи та підтримки зворотного зв’язку між учнями та вчителем необхідно мати психологічний портрет та карту процесу навчання для кожного учня, тобто необхідна служба психологічної підтримки, розвинута гнучка система тестування, розвинута служба програмних засобів навчання, систем коректування процесу навчання, продумана система стимулюючих факторів.
Традиційні форми навчання передбачають безпосередній контакт між учнем та вчителем. Іноді між учнем та вчителем виникають специфічні бар’єри, які носять соціальний або психологічний характер. Під час дистанційного навчання ці бар’єри зникають зовсім або зменшується їх значимість. Але не можна недооцінювати і той позитивний вплив особистості викладача на студента при безпосередньому їх спілкуванні, ту позитивну емоційну окрасу, яку надає вчитель своїм заняттям, намагаючись зацікавити студентів в одержанні знань.
У віртуальному класі за рахунок колективної організації процесу спілкування можливо більш ефективно розв’язати проблему розвитку зацікавленності до предмету, що вивчається.
Зворотний зв’язок між учнем та вчителем при дистанційному навчанні може здійснюватись шляхом створення системи тестування для неперервного контролю та аналізу засвоєння матеріалу. Для спілкування викладача і групи студентів згодом, з розвитком системи дистанційного навчання можливі використання телемостів.
Відомо, що освітня роль математики полягає в тому, що вона активізує і розвиває інтелектуальні здібності людини, формує вміння проводити аналогії, логічно обґрунтовувати власну точку зору, творчо застосовувати одержані знання. Методика викладання математики неперервно розвивається, змінюється для найкращого втілення цієї мети в сучасних умовах, особливо при використанні нових форм навчання. При вивченні математики дуже важливим є систематизація знань, а також якість засвоєння базових знань, які формуються і накопичуються, починаючи з початкової школи, з набуття навичок усних розрахунків, які стимулюють розвиток пам’яті. Спостерігаючи проблеми, що виникають у студентів, які не мають таких навичок, ми підтримуємо тих досвідчених шкільних викладачів, які не дозволяють учням до певного віку користуватись калькуляторами при розв’язанні задач.
При традиційних формах навчання активізуються одночасно декілька механізмів сприйняття інформації: через зір і слух; механічно (при запису), емоції. Все це активізує різні ділянки роботи мозку. Відсутність однієї з них – згубна. Відомо, що в цьому пересвідчилися в багатьох розвинених країнах світу. Тому, при дистанційній формі навчання особливо гостро постає питання про розвиток методик, які б передбачали і активізували таку самостійну роботу студентів, при якій комп’ютер не був єдиним засобом навчання, щоб запобігти одностороннього розвитку. Тим більше, що основну частину учбового матеріалу студент має засвоїти самостійно. Тому, перш за все, студент повинен бути готовим до самостійної роботи і мати зацікавленість в отриманні нових знань.
Математика оперує абстрактними поняттями, між якими існує логічний зв’язок. Втрата логічного зв’язку призводить до часткового або повного нерозуміння подальшого матеріалу, як теоретичного так і при розв’язанні задач. Використання тільки довідкового матеріалу не може повністю поновити логічний зв’язок. Особливість математики полягає в тому, що кожне абстрактне поняття повинно фіксуватися в асоціативній пам’яті студента для подальшого оперування ним при розв’язанні конкретних задач і аналізі результатів. Важливим моментом при вивченні математики є написання математичних символів, знаків дій. Тому необхідно не тільки бачити формули на екрані комп’ютера, але й самостійно їх прописувати на аркуші паперу. Особливо це стосується тих розділів математики, коли для подальшого навчання необхідний процес “технічного” оволодіння навичками (наприклад, диференціювання, інтегрування, тощо). Такі навички здобуваються тільки шляхом запису.
Безумовно, дистанційна форма навчання є перспективною на сучасному етапі, але всі методики обов’язково повинні містити обґрунтовані досвідченими психологами елементи. Вивчення математики не зводиться до засвоєння певних формул, понять, методів, навіть там, де математика не є фаховою дисципліною. Тому при складанні методик вивчення вищої математики при дистанційній формі навчання необхідно застосовувати не тільки новітні інформаційні технології, але й передбачати традиційне безпосереднє спілкування учня з вчителем, проведення прикладних, учбових науково-дослідних робіт.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/436
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/437
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140413 2014 eng "
2309-1487
dc
Development and application of tests in the learning process
Посудін, Юрій Іванович
National Agricultural University
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).
Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.
Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:
1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні
2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні
3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні
4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так Ні
Акордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:
Допплерівський лідар використовують для:
1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.
Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»:
а. Фотографічні системи
1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;
б. Відеографічні системи
2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;
в. Багатоспектральні сканери
3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;
г. Теплові сенсори
4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;
д. Надвисокочастотні локатори
5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.
Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?
Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?
Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/437
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/438
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140413 2014 eng "
2309-1487
dc
Activity-based approach in organization of distance learning
Соколова, Олена Геннадіївна
National University of Pharmacy
Сук, Олександр Пилипович
National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"
Объем информации, который эффективно усваивается человеком, ограничивается природными возможностями человеческого мозга. Сегодня интенсивность обучения достигает критического уровня, поэтому возникла необходимость в усовершенствовании учебного процесса, внедрении таких технологий, которые позволяют развить творческие способности студентов и оптимизировать процесс усвоения и накопления знаний. Главной концепцией сегодняшнего образования становится методологическая переориентация образовательных систем с информационных аспектов обучения на деятельностный подход, раскрывающий механизмы усвоения знаний. [1]
Традиционному образованию присуща дисциплинарная модель обучения. При этом дисциплины перегружены избыточной информацией, слишком наукообразны и скучны. Это объясняется фундаментальностью образования. Обучение безразлично к формированию развивающейся личности. Оно преподносится в готовой форме формализованной системы знаний, оторванных от реального мира и его проблем. Как правило, это определенный набор законов, теорий, правил, который иллюстрируется отдельными примерами из реальной жизни. Содержание образования не ориентировано на отражение взаимосвязей между объектами реального мира, а преподносится в виде готового знания, которое необходимо понять, усвоить и запомнить. Восприятие целостной картины мира практически невозможно. Студент постоянно находится в искусственной как по форме, так и по содержанию образовательной среде и лишен возможности в процессе обучения воспринимать мир как свое естественное окружение.
Очень важно, чтобы каждая учебная дисциплина вносила фундаментальный вклад в общее профессиональное образование, соблюдая принцип: учить нужно не предмету, а специальности. Стратегическая суть этого положения сводится к целенаправленной ориентации всех дисциплин для целостного изучения явлений и процессов, формирующих личностные и профессиональные качества специалиста. Это возможно при системно-деятельностном подходе к изучению учебных предметов [2]. Процесс усвоения знаний перестает носить характер рутинного заучивания, репродукции и организуется в разнообразных формах поисковой мыслительной деятельности.
С позиций педагогической психологии деятельностный подход к учебному процессу заключается в выявлении особенностей процесса приобретения студентом знаний, умений, навыков, способов деятельности, его психического развития.
В новой системе цель обучения – развитие личности, готовой к жизнедеятельности в условиях технологического общества. Под этим понимается подготовка студента к самообразованию, самоконтролю. Знания, умения и навыки рассматриваются не как цель обучения, а как средство развития личности студента.
Образование – деятельность человека в специально организованной учебной среде. Это предполагает сообщение студентам ориентировочной основы действий и упражнения в переносе способов выполнения действия в нетиповые ситуации.
Деятельность – процесс достижения цели. При разработке конкретных целей освоения учебной дисциплины нужно руководствоваться требованиями квалификационной характеристики специалиста. На основе целей обучения далее разрабатывается содержание учебной дисциплины и технологии их освоения. Цель – начало проектирования учебного процесса. Цель направляет деятельность и корректирует ее ход. Задать цели обучения по учебной дисциплине – значит выявить и сформировать систему умений, которыми должны овладеть студенты. Если цели нет или она не осознана, то это не деятельность, а скорее имитация деятельности.
Деятельностный подход задает принципиально иное видение целей обучения. К ним нужно относить только умения (практические и исследовательские). Знания составляют научное содержание обучения. Сначала определяются цели – умения. Затем отбираются знания, необходимые для умений. Это знания о тех объектах и процессах окружающего мира, с которыми нужно уметь действовать. К этим знаниям добавляются знания о самой деятельности – о методах и приемах решения задач. Оба вида знаний составляют научное содержание учебной дисциплины. Знания служат умениям и являются основой умений. В процессе обучения вначале даются знания, а затем на их основе формируются умения. Знания, сами по себе, отдельно от умений считаются неполноценным продуктом обучения, поскольку нет готовности студента к решению жизненных задач. Умения включают в себя знания плюс определенную степень тренированности в оперировании знанием.
Воздействуя на внешний мир и изменяя его, человек тем самым изменяет себя. Главный канал развития субъекта – перевод внешней материально-чувственной деятельности во внутренний план. При переходе к внутренней индивидуальной деятельности формируются личностные знания, умения, мотивы, способности. Самостоятельно открыть формы деятельности с предметами человек может не всегда. Процесс обучения происходит в форме сотрудничества, совместной деятельности преподавателя и студента. Задача преподавателя заключается в умении продемонстрировать образцы деятельности и включить студента в совместную деятельность.
Дистанционное образование – это один из путей подготовки людей для жизни и работы в информационном обществе 21 столетия. Это качественно новый, прогрессивный вид обучения, возникший благодаря новым технологическим возможностям, появившимся в результате информационной революции и идеи открытого образования. В основу дистанционного образования положена самостоятельная деятельность студента во взаимодействии не только со специально разработанными и структурированными учебными материалами, но и преподавателем, своими товарищами и всей информационной средой, окружающей студента. Этот вид образования наиболее эффективен в сфере профессионального образования для людей, работающих по выбранной специальности обучения. Студент выступает как полноценный субъект деятельности по решению профессиональных задач, получая необходимую помощь и поддержку от преподавателя [3].
В связи с деятельностным подходом при создании системы дистанционного обучения поставлена задача перехода от дисциплинарно-ориентированной системы обучения к проектной. Проектность – образовательная тенденция будущего. Эта система характерна, прежде всего, личностно-деятельностным подходом в обучении. В соответствии с ним основой учебного процесса становится усвоение как знаний, так и способов самого усвоения. Этот подход отвергает бесполезные знания ради знаний, навыки ради навыков, умения ради умения.
Дальнейшее развитие личностно-деятельностный подход может приобрести именно в проектной системе обучения, когда на первое место в образовательном процессе выходит деятельность и личность. Это способствует развитию междисциплинарного мышления. В проектной модели отсутствуют дискретные учебные дисциплины. Логика образовательного процесса базируется на идее познания окружающего мира: моделирование, оценка результатов и их корректировка.
В содержании проектов на первое место выходит созидательное начало любого познания, относящегося к целостно воспринимаемому окружающему миру с его закономерностями, проблемами, взаимосвязями и перспективами развития. На первое место выдвигаются процессы и объекты. Это не означает, что в содержание обучения не должна входить определенная система готовых знаний. Знания как таковые не исчезают, а просто перестают быть самоцелью обучения. Знания в новой системе систематизируются и структурируются. Студент должен иметь к ним открытый доступ и усваивать в контексте процесса проектирования, структурирования или исследования.
Таким образом, в новой модели знания должны быть не объектом, а средством развития студента. Универсальным компонентом процесса обучения становится использование знаний в процессе реализации проекта. Оно направлено, прежде всего, на восприятие и осознание реального окружающего мира. Вместо отдельных фактических сведений, понятий, теорий, законов предметом познания становится целостный реальный окружающий мир.
Качество будущих специалистов зависит от результативности применения технологий обучения, которые основаны на новых методологических принципах, развивающих деятельностный подход к обучению. Студента, прежде всего, необходимо научить работать с информацией, логически думать, правильно анализировать реальные процессы и принимать оптимальные решения.Следовательно, проектное обучение, подкрепленное методически обоснованным использованием компьютерных технологий должно стать эффективной технологией обучения, ориентированной на профессиональную подготовку в условиях высокого информационного насыщения учебного процесса. В связи с деятельностным подходом при создании системы дистанционного обучения поставлена задача использования проектного обучения.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/438
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/439
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140413 2014 eng "
2309-1487
dc
Organizational features of creation of a regional education portal
Соловйов, Володимир Миколайович
Institute of Social Management, Economics and Law
Сердюк, Олександр Анатолійович
Institute of Social Management, Economics and Law
Триус, Юрій Васильович
Cherkassy State University named after B. Khmelnitsky
В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.
Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.
Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.
Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.
На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.
Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.
Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.
Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:
• надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;
• створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;
• безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;
• зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;
• більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.
Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.
Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.
Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:
• неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);
• відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);
• низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);
• специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);
• обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).
Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:
• активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;
• розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;
• створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;
• забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;
• підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;
• знизити витрати на освітні процеси;
• скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;
• забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;
• покращити процес взаємодії між освітніми установами;
• інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;
• створити єдину платформу для надання освітніх послуг;
• підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;
• підвищити віддачу від інвестицій в освіту.
Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:
• написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:
• актуальність створення порталу та його призначення;
• цілі й основні напрями діяльності порталу;
• основні завдання порталу;
• учасники проекту та їх ролі;
• структура порталу;
• організаційне забезпечення порталу;
• правове забезпечення діяльності порталу;
• змістовна складова порталу;
• технологічна складова порталу;
• фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;
• очікувані кінцеві результати проекту.
• досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;
• аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;
• визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;
• оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;
• визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;
• розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.
Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.
Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.
Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.
Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.
Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:
• учні;
• батьки;
• вчителі;
• абітурієнти;
• студенти;
• аспіранти;
• викладачі ВНЗ;
• наукові співробітники;
• адміністратори ВНЗ;
• випускники ВНЗ;
• роботодавці;
• адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;
• адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;
• адміністратори МОН України.
Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.
Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.
Учням освітній портал повинен пропонувати:
• мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;
• можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;
• можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;
• можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);
• можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;
• місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.
Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:
• здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;
• контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;
• одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;
• аналізувати успішність своїх дітей;
• брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.
Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:
• великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;
• інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;
• можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;
• засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;
• можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;
• можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;
• можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;
• можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).
Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:
• нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;
• можливість створювати власні сторінки на порталі;
• засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;
• можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;
• місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.
Орієнтований перелік загальних розділів порталу:
• Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;
• Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;
• Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;
• Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;
• Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;
• Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;
• Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;
• Міжнародне співробітництво в галузі освіти;
• База даних з нормативними документами МОН України;
• Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;
• Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;
• Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;
• Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;
• Новини;
• Карта веб-сайту з системою пошуку;
• Фотогалерея подій.
Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.
Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.
Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:
1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;
2. Магазин електронної т
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/439
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/440
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140413 2014 eng "
2309-1487
dc
Multimedia as a means of humanization of distance technical education
Сук, Олександр Пилипович
National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"
Майстренко, Олексій Михайлович
National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"
Роль мультимедиа в открытом дистанционном образовании
Система технического образования находится в определенном кризисе, являющемся отражением глобального нравственно-экологического кризиса современной цивилизации. Становится все более очевидным, что только организационными или техническими способами найти выход из этого положения нельзя. Простые тривиальные решения проблемы ограничены материально-экономическими ресурсами, социальными и национальными барьерами. Необходим переход к новому мировоззрению, раскрывающему связь между материальным и духовно-информационным миром, глубокое изучение и осознание достижений традиционных естественных наук в органическом единстве с философией, религией, психологией, искусством, экологией [1]. Магистральным путем такого перехода является гуманизация образования. С ее помощью можно направить цели познания в русло гуманизма, сделать гуманным сознательно-ценностный выбор.
Другая важная причина изменения парадигмы образования заключается в проникновении информационных технологий (ИТ) во все сферы деятельности человека. Для успеха на рынке труда современный специалист должен знать и владеть всем многообразием возможностей ИТ. Кратчайший и наиболее эффективный путь к достижению указанной цели – интенсивное использование ИТ в учебном процессе. При этом одним из определяющих становится открытое дистанционное образование (ОДО), основной которого служит педагогика сотрудничества, а весь процесс обучения проходит в информационном пространстве [2]. Основополагающим принципом концепции ОДО является ориентация на личность учащегося. Это означает необходимость учитывать, что человек способен не только логически мыслить, но творить и чувствовать.
Вовлечение в процесс обучения эмоциональной сферы учащегося резко усиливает качество восприятия знаний, превращает процесс познания из скучного и однообразного занятия в увлекательное путешествие в мир нового, существенно продлевает время активного использования учебной информации, облегчает ее извлечение из долговременной памяти за счет использования ассоциативных связей. Всего этого можно достичь, если в процессе образования используются все средства обучения: текст, графика, анимация, звук, видеозаписи, а также программные комплексы, позволяющие моделировать реальные процессы и осуществлять наработку практических навыков (тренажеры). Только в таком случае можно говорить о мультимедиа, т.е. множественности различных информационных сред, существующих одновременно.
Проблемы и технологии использования мультимедийных элементов
Разработка дистанционного курса (ДК), содержащего методически оправданное и педагогически взвешенное разнообразие мультимедиа, очень важный, но только первый этап работы преподавателя в ОДО. Следующая задача – доставить ДК к учащемуся и создать для его работы комфортные условия. В ОДО возможно несколько видов доставки ДК, или его форматов. В настоящее время все большую популярность в мировой практике ОДО завоевывает использование информационных сетей (интернет-формат ДК), активно продолжается применение для этих целей телевидения, в том числе спутникового, иногда по-прежнему используют услуги почтовой связи.
Как показывает мировой опыт, мультимедийный ДК в интернет-формате можно успешно эксплуатировать, начиная со скорости передачи по сети не менее 256 кб/с. При нынешнем состоянии систем коммуникации в Украине, когда скорость передачи во многих информационных сетях, особенно использующих телефонные линии, редко превышает 30-50 кб/с, удобным для доставки является смешанный формат ДК. В нем информационное ядро курса и его интерактивная компонента (система обратной связи учащийся-преподаватель, тестовые комплексы) создаются в интернет-формате, например, с помощью виртуальной учебной среды. Видео и аудиофрагменты, а также моделирующие и тренажерные комплексы передаются учащемуся записанными на компакт-диске (CD-ROM), с обязательными ссылками на эти мультимедийные элементы в ядре курса. Еще одним преимуществом указанного формата, весьма важным при существующей в Украине нехватке учебной литературы, является возможность поместить на CD-ROM дополнительную учебную информацию, например, учебные видеофильмы, электронные версии хорошо зарекомендовавших себя учебников и методических пособий, подборки журнальных статей, словари и т.д. Разработка подобных ДК довольно трудоемка, поэтому осуществляется не часто, но уже первые шаги показывают эффективность этого формата как с точки зрения скорости доставки, так и при использовании в учебном процессе.
Итак, ДК разработан и доставлен к учащемуся. Начинается учебный процесс и вдруг выясняется, что тот или иной мультимедийный элемент не запускается, не отображается и т.д. Поэтому очень важно, чтобы все элементы ДК перед отправкой были протестированы в максимально жестких условиях работы, а в описании ДК обязательно были указаны минимальные требования к компьютеру учащегося и его сетевому и программному обеспечению, при выполнении которых «все должно работать и работать как дóлжно».
Изучение естественных наук немыслимо без проведения экспериментов. Основным признаком ОДО является то, что обучение проводится на расстоянии, т.е. дистанционный студент обучается, не выходя из дому – следовательно, лишён возможности проводить натурные лабораторные эксперименты. Этот существенный недостаток может быть частично смягчен за счёт внедрения в дистанционный курс учебных тренажёров, которые представляют собой интерактивные виртуальные модели лабораторных установок, эмулирующие реальные характеристики изучаемых процессов и явлений. Наибольшая степень интерактивности достигается в случае, когда процесс проведения эксперимента проходит в реальном времени.
Качество ДК определяется несколькими критериями, среди которых одним из наиболее важных является «интуитивность», т.е. объединение чувства и мысли в процессе обучения. Такая интуитивность может быть достигнута путем использования современных мультимедийных программных комплексов, например, 3D Max Studio в совокупности с Macromedia Director. Этот комплекс позволяет приблизить виртуальные лабораторные установки к их реальному аналогу настолько, что отличие между ними заключается только в том, что реальные приборы осязаемы, а виртуальные – нет. Реальность компьютерной модели ограничена также тем, что все манипуляции с виртуальной лабораторной установкой производятся с помощью манипуляторов компьютера.
Процесс создания виртуальных учебных тренажёров можно разделить на следующие этапы:
• С помощью программы трёхмерного моделирования (например, 3D Max Studio) создаётся максимально приближенная к реальному аналогу трехмерная модель лабораторной установки.
• Используя специальные программные модули (plugins), файл, хранящий данные о трехмерной модели, преобразуется в файл, содержащий объектное описание всех элементов этой модели и связей между ними.
• Файл, полученный в результате предыдущих действий, импортируется в программу, которая позволяет его обрабатывать (например, Macromedia Director). С помощью языка этой программы, который содержит математический модуль, между конструктивными элементами трёхмерной модели устанавливаются связи, аналогичные тем, что имеются в реальной установке. Так, например, можно установить связь между геометрическими размерами двух заряженных шаров, их взаимным расположением и силой взаимодействия между ними при разных значениях электрического заряда на них.
Связь между геометрией трехмерной сцены, содержащей модель лабораторной установки, и «физическими» характеристиками виртуальных объектов может быть установлена с помощью определенных коэффициентов. Эти коэффициенты, в частности, устанавливают соответствие между относительными размерами элементов модели и размерами их реальных прототипов. Они подбираются эмпирически, и позволяют вычислять реальные значения физических величин, описывающих пространственно-временные соотношения между элементами модели. Такой процесс называется виртуальной эмуляцией или создание «виртуальной реальности». Благодаря применению технологии «виртуальной реальности» резко повышается интерес к учебным тренажёрам. Переход от плоских, статичных иллюстраций лабораторных установок к трёхмерным управляемым моделям, несомненно, является перспективным путём повышения качества дистанционного обучения.
Учебные виртуальные тренажеры должны сопровождаться подробным описанием. Примером такого описания может служить инструктивный фильм, содержащий подробную информацию о ходе проведения эксперимента. Главное действующее лицо этого фильма – преподаватель, который подробно объясняет ход эксперимента, дополняя свои пояснения теоретическими комментариями. Учащийся, перед проведением лабораторной работы на учебном тренажере внимательно просматривает инструктивный фильм, затем читает письменное описание порядка выполнения лабораторной работы. Порядок выполнения лабораторной работы включает в себя кроме традиционных разделов еще и специальные указания, относящиеся непосредственно к работе с виртуальной моделью, т.е. к её управлению, настройке и т.п.
Дистанционный студент, работающий с описанным тренажером, имеет почти такие же возможности для практической деятельности, как и его коллега, обучающийся в традиционном университете.
Виртуальные лабораторные работы в дистанционном курсе «Неразрушающий контроль в машиностроении»
Приведенные соображения легли в основу разработки нескольких виртуальных лабораторных установок для дистанционного курса «Неразрушающий контроль в машиностроении». Одна из них – «Измерение малых расстояний с помощью интерферометра Майкельсона». Принцип измерения расстояний с помощью интерферометр Майкельсона положен в основу многих устройств неразрушающего контроля, поэтому практические навыки работы с этим интерферометром необходимы всем специалистам. На рис. 1 показана последовательность слайдов, отражающая ход проведения работы.
Рис. 1.
На слайде 1 а показан вид установки на начальном этапе. Студент знакомится с элементами опытной установки, используя возможность приближаться, удаляться, поворачивать камеру относительно центра сцены, получая, тем самым, возможность осмотра установки из различных положений.
Слайд 1 б иллюстрирует второй этап работы, в котором нажатием мыши на блоке шкалы измерений и на окуляре (конструктивных элементах установки) на нижнюю часть экрана выводится их увеличенное изображение.
Слайд 1 в характерен для третьего этапа, в котором включается источник белого света. Возникающая при этом интерференционная картина используется для нахождения нулевой интерференционной полосы, соответствующей началу отсчета на шкале перемещений.
Слайд 1 г показывает этап работы, на котором в качестве источника света используется лазер. При этом в окошке окуляра появляется интерференционная картина в монохроматическом красном свете. Последующие действия слушателя дают ему возможность воочию увидеть смещение интерференционной картины в окошке окуляра и найти его величину, выраженную числом полос. По известному смещению интерференционной картины и длине волны красного света слушатель определяет перемещение одного из зеркал интерферометра.
Заключение
Открытое дистанционное образование из далекой перспективы все заметнее становится если не сегодняшним днем, то уже ближайшим будущим украинской высшей школы [3]. Поэтому так актуально тщательное и подробное исследование всех специфических возможностей, форм и методов ОДО, среди которых, наряду с усилением интерактивности и уровня самостоятельности работы, важную роль играет педагогически грамотное применение мультимедийных средств на всех этапах разработки и эксплуатации учебных курсов. Мультимедийные компоненты должны стать неотъемлемой частью педагогических технологий, основанных на принципах гуманизации образования. Здесь нужны и теоретические исследования и проведение педагогических экспериментов, что составляет один из приоритетов деятельности Центра дистанционного образования НТУ «ХПИ».
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/440
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/441
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140413 2014 eng "
2309-1487
dc
Actual problems distance learning in the university
Учитель, Олександр Давидович
Kryvyi Rih Metallurgical Department of National Metallurgical Academy of Ukraine
Засельський, Володимир Йосипович
Kryvyi Rih Metallurgical Department of National Metallurgical Academy of Ukraine
Дистанционное обучение является сегодня развивающимся видом обучения во всем мире. Наша страна также начинает делать первые шаги в этом направлении, и главное при внедрении такой формы образования найти правильный путь, который бы позволил выпускать специалистов высокого уровня, отвечающих современным требованиям высшей школы и производства.
Дистанционное образование должно строится на том, что его могут получать все желающие без изменения обычного ритма жизни.
На наш взгляд, дистанционное обучение должно охватывать четыре категории:
1-я школьники, которые хотят углубленно изучать тот или иной предмет и готовятся стать студентами того или иного высшего заведения;
2-я молодые люди, заинтересованные в получении академической степени по обычной учебной программе;
3-я опытные специалисты, целью которых является углубление полученных ранее знаний и овладение новыми в других областях науки и техники;
4-я социально незащищенные слои населения (инвалиды, жители сельской местности и др.).
Безусловным является то, что дистанционное обучение требует нетрадиционных методов и средств обучения. Что касается интенсивности обучения и сроков учебы, инициатива должна принадлежать студенту. Студент не должен быть ограничен в выборе и сроках сдачи того или иного предмета, т.е. в начале обучения студент получает на руки учебный план по выбранной специальности, разбитый традиционно по курсам обучения. Далее студент сам выбирает те предметы, которые он изучает и сдает в текущем учебном году.
Специалисты, работающие в области дистанционного обучения, особое внимание должны уделять качеству преподавания и академическому уровню предлагаемых студентам учебных материалов. Студент получает литературу и методические разработки, специально предназначенные для дистанционного обучения. В течение семестра студенты должны иметь возможности встречаться с преподавателями, получать ответы на возникающие в процессе обучения вопросы и сдавать на проверку контрольные работы.
Обязательным является открытие сайта, на котором студентам предлагается необходимая для изучения дисциплин методическая литература, контрольные задания, вопросы для самопроверки знаний.
Необходим сайт дискуссий по изучаемым дисциплинам между преподавателем и студентом, а также сайт общения студентов, обучающихся в этом институте.
Такой подход, безусловно, требует наличия высококвалифицированных педагогических кадров и специалистов, владеющих в совершенстве компьютерной техникой и ее технологиями, а также знаниям иностранных языков.
Таким образом, для решения задачи внедрения дистанционного обучения в ВУЗе, на наш взгляд, необходимо:
нормативно-правовое обеспечение в стандартизации обучения и в оценках качества образования;
методическое обеспечение изучаемых дисциплин на электронных носителях;
преодоление компьютерной безграмотности среди студентов и профессорско-преподавательского состава;
оснащение ВУЗа современной компьютерной сетью и каналами связи.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/441
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
rus
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/442
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140419 2014 eng "
2309-1487
dc
Structural and functional scheme of organizing distance learning of informatics
Хмель, Оксана Валеріївна
Institute of Pedagogic of APS of Ukraine
Дорошенко, Юрій Олександрович
Institute of Pedagogic of APS of Ukraine
Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.
Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.
Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.
Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).
За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.
Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів.
Рис. 1.
Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.
З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.
Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:
• загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);
• навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);
• рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:
• як працювати з інформаційним наповненням курсу;
• що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;
• форми та засоби контролю;
• як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;
• навчальний план та графік вивчення дисципліни:
• назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;
• орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;
• теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;
• тематика проектів і термін їх виконання.
Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.
Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.
Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.
На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.
Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.
Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).
Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.
Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.
Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.
Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.
Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.
Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.
Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.
Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.
Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.
Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.
Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.
Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.
Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.
Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:
• підсумкових результатів навчальної роботи студента;
• результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;
• аналіз результатів різних видів контролю.
Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.
Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.
Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.
Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.
Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.
Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/442
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/443
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140419 2014 eng "
2309-1487
dc
Some problems of distance learning systems
Черновол, Михайло Іванович
Kirovograd State Technical University
Петренко, Микола Миколайович
Kirovograd State Technical University
Солових, Євген Констянтинович
Kirovograd State Technical University
Солових, Андрій Євгенович
Kirovograd State Technical University
Аулін, Віктор Васильович
Kirovograd State Technical University
Лізунков, Олександр Вікторович
Kirovograd State Technical University
Дистанційна освіта – це інтегральна, гуманна в своїй основі, форма освіти, що базується на використанні широкого спектру традиційних і нових технологій та їх технічних засобів [1], які застосовуються при поданні навчального матеріалу, його самостійного вивчення, діалогового обміну між викладачем чи навчальною комп’ютерною програмою і студентом, причому процес навчання у загальному випадку є некритичний до їх розташування в просторі і часі, а також до конкретного навчального закладу.
Ця форма освіти використовує і глобальні комп’ютерні комунікації типу Internet та Intranet і базується в основному на індивідуальній роботі студента з добре структурованим навчальним матеріалом [2].
Найбільш характерними рисами дистанційного навчання є: гнучкість; паралельність; велика аудиторія; економічність; ефективне використання площ, технічних засобів; концентроване і уніфіковане представлення інформації знижує витрати на підготовку фахівців; технологічність; соціальна рівність; інтернаціональність; нова роль викладача; позитивний вплив на студента; висока якість та ін.
Організація та впровадження дистанційної освіти є своєчасною і можливою для ВНЗ.
Разом з тим функціонування системи дистанційної освіти породжує цілий ряд проблем. В проблемах, пов’язаних з розробкою дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, необхідним чином поєднуються технічні і гуманітарні знання.
При засвоєнні студентами знань засобами дистанційної освіти особливу значимість мають цілі одночасного формування методологічної культури і методологічної рефлексії як основи професійної свідомості спеціаліста. Проблемність даної ситуації полягає в самій природі основних знань, які мають професійно-комп’ютерну сутність [3].
На методологічному рівні вони об’єднуються поняттями “cистемність” і “модель”, тому при проектуванні дистанційного навчального процесу повинна застосовуватись педагогічна технологія, що реалізує селективно-інтерактивний режим використання комп’ютера при додержанні основних правил побудови дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, що суттєво удосконалює спосіб подання студентам навчальної інформації.
Зазначимо, що оптимізація цього способу досягається виконанням двох основних положень:
• необхідність введення в зміст понять ”система” і “системність”, а також спряжених з ними явищ;
• відмінність в побудові письмової та комп’ютерної мови.
При конструюванні дидактичного забезпечення на електронних носіях необхідно акцентувати увагу на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роль яких в інтелектуальному розвитку студентів важко переоцінити. Тут доцільне використання розмежованої абстракції, а потім проведення двофазового узагальнення.
Комп’ютерна освіта розглядається в якості середовища, що забезпечує умови для ефективного розвитку студентів як осіб, здатних до активної творчої самоорганізації усіх видів діяльності на основі оволодіння науковою організацією праці дослідника. Це означає оволодіння студентами прийомами пізнання навколишнього світу, що містяться в комп’ютерному просторі при дистанційній освіті, яка являє універсальну наукову методологію, що реалізується в суворій послідовності дій: вербальний опис об’єкту; математична модель; обчислювальний алгоритм; комп’ютерна програма; розрахунок на комп’ютері; аналіз результатів розрахунку; їх інтерпретація; управління об’єктом. Фактично це спосіб реалізації процесу пізнання і впровадження отриманих знань стосовно конкретного об’єкту. Синтезуючи знання і зусилля студентів, дистанційна освіта вимагає від кожного з них як принципово нових особистих якостей так і забезпечення іншого рівня сформованості традиційних моральних якостей особистості [3]. Дана обставина визначається специфікою співробітництва людини і комп’ютера, коли сумісна робота двох навчань за рахунок своєрідного підсилення інтелекту нерідко дозволяє отримати результати в 3-4 рази швидше, ніж при роботі їх поодинці.
Особливістю моделювання комп’ютерного простору при дистанційній освіті, як засобу активізації пізнавальної навчальної діяльності є дидактично доцільним узгодження навчання професійним знанням та уміння проведення обчислювального експерименту, що передбачає можливість не тільки індивідуальної, але і групової роботи при одночасності, оперативності та індивідуалізованості управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів [4].
Комп’ютерні технології навчання (КТН), як сукупність технічних, програмних, навчальних та методичних засобів, що використовуються при навчанні, з використанням комп’ютерів, в склад яких входять комп’ютерно-орієнтовані дидактичні засоби (КДЗ), як головна складова нових інформаційних технологій навчання [5].
Навчальний комп’ютер без дидактичного наповнення не забезпечить позитивного результату при використанні в дистанційній освіті КТН.
Згідно робіт [5,6] комп’ютерно-орієнтовані засоби можна розподілити на такі види:
1 – навчально-комп’ютерні, програмування, комп’ютерний об’єкт вивчення;
2 – комп’ютерні ігри: технічні; педагогічні; ігрові та ін.;
3 – комп’ютерні розв’язники задач;
4 – комп’ютер-дослідник в лабораторному практикумі моделювання, віртуальні стенди, мультиплікування;
5 – курсове та дипломне комп’ютерне проектування: оптимізація типових розрахунків, автоматизовані системи та ін;
6 – діалогові комп’ютерні системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-навчальні, експертні та експертно-навчаючі;
7 – комп’ютерні підручники: електронні, автоматизовані навчальні курси (АНК), комплексні, енциклопедичні, навчаючі, екзаменуючі;
8 – ноу-хау – мультипрограми, гіпертекстові системи.
Наші дослідження показують, що існує явна незабезпеченість в технологіях навчання комп’ютерно-орієнтованих дидактичних засобів КДЗ-2 – КДЗ-8.
Разом з тим в переліку ВАК України для здобувачів вченого ступеня канд. пед. наук існує спеціальність 13.00.02 “Теорія і методика навчання”. Підготовка таких спеціалістів може достатньо кваліфіковано забезпечити створення КДЗ-2 і КДЗ-8 по будь-яким вузівським дисциплінам. В Кіровоградському державному технічному університеті ведеться підготовка КДЗ по основним навчальним дисциплінам досвідченими викладачами у відповідності з науково-педагогічним обґрунтуванням теорії і методики навчання.
По дистанційній освіті розроблена концепція, що охоплює весь комплекс проблем, які виникають в процесі практичної реалізації, та форми їх розв’язання. Дистанційна освіта як система доводить право на своє ефективне існування.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/443
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/444
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140419 2014 eng "
2309-1487
dc
Academy of fire safety of Ukraine PhD. PhD., Professor of Distance learning in higher education. Server of Information Technologies of department of basic sciences AFSU
Шматко, Олександр Віталійович
Academy of fire safety of Ukraine
Яковлева, Ірина Олександрівна
Academy of fire safety of Ukraine
1. Вступ. Сьогодні Україна потребує нових технологій, які підтримують масову підготовку спеціалістів з пожежної безпеки із використанням сучасних комунікаційних та інформаційних засобів. При цьому використання нових інформаційних технологій має на меті підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів шляхом створення умов для безперервної освіти, тобто освіти “через все життя”. В результаті повинна бути забезпечена підготовка кадрів з новим типом мислення, який відповідає умовам роботи у сучасному високотехнологічному та інформаційному суспільстві. Враховуючи це, особливої важливості набуває розвиток системи дистанційної освіти, причому якість дистанційної освіти буде вища, якщо вищий буде рівень дистанційних курсів, які надаються учням.
2. Основні типи технологій, застосовуваних у навчальних закладах нового типу. Використовувані сьогодні технології дистанційного навчання можна розділити на три великі категорії:
• неінтерактивні (друковані матеріали, аудио-, відео-носії),
• засоби комп’ютерного навчання (електронні підручники, комп’ютерне тестування і контроль знань, новітні засоби мультимедіа),
• відеоконференції – розвинені засоби телекомунікації по аудіоканалах, відеоканалах і комп’ютерним мережам.
Засоби оперативного доступу до інформації з комп’ютерних мереж додали якісно нові можливості дистанційному навчанню. Наприклад, у російській вищій школі вони активно розвиваються у вигляді застосування електронних підручників і технології обміну текстовою інформацією за допомогою асинхронної електронної пошти.
Електронна пошта економічно і технологічно є найбільш ефективною технологією, що може бути використана в процесі навчання для доставки змістовної частини навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку слухачів, з викладачем.
Оперативний доступ до інформаційних ресурсів дозволяє одержати інтерактивний доступ до баз даних, інформаційно-довідкових систем, бібліотек при вивченні конкретної дисципліни. Даний режим доступу ON-LINE дозволяє за лічені секунди здійснити передачу необхідного навчального матеріалу, комп’ютерних програм та ін. за допомогою таких комп’ютерних систем, як GOPHER, WWW, VERONICA з великих науково-педагогічних центрів, та з локальних вузлів мережі Internet.
Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання повинний бути їх освітній потенціал. В Україні економічна і технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не від їх педагогічного потенціалу і навіть не від їх вартості, а від їх поширеності.
2. Методи дистанційного навчання
2.1. Методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі викладача (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедіа підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відео-матеріали, і що особливо важливо для електронних університетів – навчальні матеріали, що доставляються по комп’ютерних мережах. Це, насамперед:
• інтерактивні бази даних;
• електронні журнали;
• комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники).
2.2. Методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання “один до одного”).
Ці методи реалізуються в дистанційному навчанні в основному за допомогою таких технологій, як телефон, голосова пошта, електронна пошта, CHAT, ICQ, участь у форумах.
2.3. Методи, в основі яких лежить представлення студентам навчального матеріалу викладачем чи експертом.
Ці методи, властиві традиційній освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій. Так, лекції, записані на аудио- чи відеокасети, що читаються по радіо чи телебаченню, доповнюються в сучасному дистанційному освітньому процесі так називаними “е-лекціями” (електронними лекціями), тобто лекційним матеріалом, розповсюджуваним по комп’ютерних мережах за допомогою електронної пошти чи доступу до освітніх баз даних.
2.4. Методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу (навчання “багато до багатьох”). Значення цих методів і інтенсивність їх використання істотно зростає з розвитком навчальних телекомунікаційних технологій. Іншими словами, інтерактивні взаємодії між слухачами, а не тільки між викладачем і слухачем, стають важливим джерелом одержання знань. Розвиток цих методів зв’язано з проведенням навчальних колективних дискусій і конференцій. Особливу роль у навчальному процесі мають комп’ютерні конференції, що дозволяють всім учасникам дискусії обмінюватися письмовими повідомленнями як у синхронному, так і в асинхронному режимі.
3. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін Академії пожежної безпеки України (СІТ ФД АПБУ www.fd-apbu.narod.ru)
Головним завданням проекту СІТ ФД АПБУ є організація загальнодоступного дистанційного навчання з дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” (а в майбутньому і інших дисциплін) для слухачів очного та заочного відділення АПБУ з спеціальності “Пожежна безпека”, через комп’ютерну мережу. При цьому використовується принципово нова форма навчання – дистанційне навчання через електронну пошту і on-line Інтернет.
Перший дистанційний курс складається з 44 уроків російською та українською мовами, який розсилається слухачам електронною поштою або видається у вигляді електронного підручника на дискетах. Кожний слухач може вибрати для себе мову навчання. У ході проведення курсу забезпечується зворотній зв’язок з учнем. Кваліфікованими викладачами надається конкретна допомога кожному учневі через електронну пошту та дошку оголошень безпосередньо на сайті. Перевірка знань проводиться за допомогою тестів та виконанням розрахунково-графічних та контрольних робіт, варіанти котрих доступні через Internet. Російський і український варіанти курсу “Інформатика та комп’ютерної техніка”, а саме методичні розробки, електронні варіанти лекцій, практичні завдання, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робот, приклади виконання розрахунково-графічних та контрольних робіт, розміщенні на безплатному WWW-сервері (www.fd-apbu.narod.ru) для відкритого доступу користувачів до навчальних матеріалів.
У розробці курсу брали участь викладачі кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ під керівництвом професора Яковлевої І.О. У навчанні беруть участь слухачі очного та заочного відділень АПБУ із різних міст України.
Здійснення проекту підтверджує необхідність і актуальність дистанційного навчання через Інтернет для країн колишнього Радянського Союзу.
Головним результатом проекту є той факт, що зроблено першу спробу створити і провести дистанційний курс з основ інформатики та комп’ютерної техніки. Даний експеримент показує, що Україна готова прийняти нові форми навчання на основі застосування Internet і потребує їх. Пріоритетний напрям майбутнього полягає у вирішенні завдань формування інформаційної і телекомунікаційної культури нашого суспільства в цілому та надання конкретної допомоги майбутнім спеціалістам з пожежної безпеки у оптимальному використанні мережі Інтернет у своїй роботі і для вирішення конкретних професійних завдань.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/444
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##
oai:ojs2.ccjournals.eu:article/445
2022-03-26T06:59:38Z
fund:DIST
driver
"140419 2014 eng "
2309-1487
dc
Distance Learning as progressive information technologies
Якусевич, Юрій Геннадійович
Izmail State Humanitarian University
Бурхливий розвиток інформаційних технологій в останні кілька років привів до появи нового популярного терміна – комп’ютерне дистанційне навчання [1]. І якщо з комп’ютерами все зрозуміло, то з дистанційним навчанням (ДН) усе набагато складніше. Більшість авторів з деякими розбіжностями сходяться до наступного визначення ДН – це сукупність методик і сучасних технічних засобів навчання, що дозволяють вести процес навчання, коли викладач і учень територіально віддалені один від одного [2].
Але останнім часом головним критерієм проблеми індивідуального навчання стає час. У системі підвищення кваліфікації і перепідготовки критерій часу виявляється головним чином у розбіжності термінів потреби фахівця у вивченні матеріалу з оголошеним офіційним графіком занять у навчальних закладах. Іншою важливою стороною цього питання є зміст оголошених програм навчання, що не враховують індивідуальних запитів тих, хто навчається [3]. Таким чином, пошук альтернативних шляхів індивідуалізації навчання є не новою, а як і раніше актуальною проблемою.
В усьому світі відома практика заочного навчання шляхом централізованого розсилання друкованих текстових посібників і матеріалів. Однак, така форма навчання звичайно страждає відсутністю достатніх внутрішніх мотивацій до вивчення навчального матеріалу з боку фахівців. До такого навчання інтерес фахівців, як правило, невисокий, як невисока і якість одержуваних знань.
Якісно нові можливості самопідготовки й удосконалювання професійних знань надають нові інформаційні технології навчання на відстані з використанням локальних і розподілених мереж, відеокасет, телевізійного кабельного і супутникового відеовіщання.
На противагу традиційно побудованим курсам очного і тим більше заочного навчання, використання інформаційних технологій відкриває дорогу навчанню безпосередньо на робочому місці, що при правильній організації дозволяє індивідуалізувати процес і відводити на навчання персоналу необхідну кількість часу без яких-небудь відчутних зупинок у роботі.
Комп’ютерне ДН базується на принципах автономії (самоврядування) процесу пізнання. Його реалізація має потребу в новому педагогічному підході, заснованому на діалозі “викладач–студент–компьютер” і припускає розумне сполучення навчальних і контролюючих програм з розгорнутою компонентою взаємної моральної відповідальності викладачів і студентів. Автономія в навчальному процесі припускає не тільки самостійність Вузів, але і право студента в рамках багаторівневої системи освіти вибирати індивідуальну траєкторію навчання.
Формально діалогову систему “викладач–студент–комп’ютер” можна представити в такий спосіб:
М={T, Р, A, К, П, Л, Х},
де:
Т – модель викладача в процесі навчання;
Р – модель того, кого навчають, з повним аспектом особистих і фізіологічних особливостей;.
А – безліч комунікативних цілей, з якого кожен учасник процесу навчання вибирає свою;
К – комунікативні стратегії;
П – комунікативні тактики;
Л – знань про предметну галузь;
Х – лінгвістичні змінні, тобто способи спілкування між викладачем і тим, кого навчають.
Опускаючи методичні аспекти ДН, покажемо його перевагу над попередніми видами навчання в суспільстві. Для цього розкладемо дуже умовний розподіл всієї історії навчального процесу на три етапи:
– докомп’ютерний;
– комп’ютерний;
– мережний.
Докомп’ютерний етап зв’язаний із традиційними методами навчання – паперовими підручниками, уроками, лекціями, семінарами і т.д.
Комп’ютерний етап був ознаменований приходом в освіту комп’ютерів. Як наслідок, стали з’являтися комп’ютерні навчальні засоби – комп’ютерні підручники, різні демонстраційні, навчальні і контролюючі програми, що використовуються на уроках. Із поширенням персональних комп’ютерів освітні програми одержали новий поштовх до розвитку, і це не завжди вело до підвищення їхньої якості. Вони поширюються на дискетах або на CD, BBS і FTP носіях. Як правило, такі програми застосовуються для демонстрацій навчальних занять або для самостійного вивчення предмета. Найбільшу популярність серед таких навчальних матеріалів одержали різні курси іноземних мов, менше зустрічаються навчальні програми по природничій тематиці, наприклад “Фізика на комп’ютері”. З’явились окремі різновиди навчальних посібників – різноманітні мультимедійні енциклопедії, такі як “Microsoft Encarta” чи “Велика Енциклопедія Кирила і Мефодія”. Не будучи чисто навчальними матеріалами, вони можуть виявитися дуже корисні в школах як довідкові посібники і як засоби розширення кругозору студентів. Можливість швидко знайти у великому обсязі інформації потрібні дані є дуже корисною і незаперечною перевагою комп’ютерного підручника в порівнянні з простим паперовим.
Мережний етап в утворенні тільки починається. Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет породила зовсім новий вид навчальних матеріалів – Інтернет-підручників. Область застосування Інтернет-підручників велика: звичайне і дистанційне навчання, самостійна робота. Але найбільші перспективи обіцяє об’єднання підручників із контролюючими програмами знань учнів, що доповнене спілкуванням між викладачем і студентами в реальному часі (у цьому плані Інтернет надає найбагатші можливості – від традиційної електронної пошти, до відеоконференцій і web-chat). Представлений єдиним інтерфейсом, такий Інтернет-підручник може стати не просто посібником на один семестр, а навчальним і довідковим середовищем.
Використання новітніх інформаційних технологій у ДН дозволяє більш активно використовувати науковий і освітній потенціал ведучих університетів і інститутів, залучаючи кращих викладачів до створення курсів ДН, розширюючи аудиторію тих, яких навчають, і дозволяє здійснювати широкомасштабну підготовку і перепідготовку фахівців не залежно від місця проживання.
Велика кількість існуючих у даний час комп’ютерних підручників базується на звичній парадигмі “книги” – деякої кількості ілюстрованої текстової інформації. Подібний підхід цілком виправданий у випадку, якщо підручник служить допоміжним матеріалом у процесі “звичайного” навчання, але явно недостатній у випадку навчання дистанційного, коли спілкування викладача й студента зведено до мінімуму. Тому побудований на гіпертекстових технологіях електронний підручник для ДН, крім інших, має наступні переваги:
1. Наявність гіпертекстової структури, що покриває як понятійну частину курсу (означення, теореми), так і логічну структуру викладу (послідовність викладу, взаємозалежність частин). Гіпертекст – це можливість створення “живого”, інтерактивного навчального матеріалу, із забезпеченням посилань між різними частинами матеріалу. Можливості гіпертексту дають викладачу можливість розділити матеріал на велике число фрагментів, з’єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. Наступним кроком тут може бути створення на основі того самого матеріалу “власних” підручників для кожного студента, з урахуванням рівня його підготовки, швидкості засвоєння матеріалу, його інтересів і т.п.
2. Гнучка система керування структурою – це система, коли викладач може задати найбільш прийнятну, на його думку, форму представлення і послідовність викладу матеріалу. Це дозволить використовувати той самий навчальний матеріал для аудиторії різного ступеня підготовленості і для різних видів навчальної діяльності (первинне навчання, перепідготовка, тренінг, самостійне чи факультативне вивчення матеріалу) чи як довідкову систему.
3. Використання, якщо це методично виправдано, мультимедіа можливостей сучасних персональних ЕОМ, зокрема, звуку, анімації, графічних уставок, слайд-шоу і т.п. При цьому інформація повинна бути якомога більш ідентично представлена як під час перегляду, так і в “паперовій копії” (роздруківці) – по можливості, студент повинен мати можливість роздрукувати будь-яку “сторінку” подібного підручника, мінімально втративши в поданні матеріалу.
4. Підручник доступний студентові, по можливості, декількома способами (наприклад, і по Інтернет, і на CD-диску).
5. Наявність підсистеми контролю знань, інтегрованої в підручник. Такими якостями повною мірою володіють дистанційні навчальні системи, створювані на базі гіпертекстових технологій, що використовуються в Інтернет.
Крім цього, гіпертекстові технології володіють ще іншими перевагами:
1. Сучасні інформаційні технології (зокрема середовище WWW у мережі Інтернет) дозволяють досить просто створювати інформаційні матеріали, навіть не маючи спеціальних знань про мови форматування документа (існують різноманітні конвертори з найбільш розповсюджених текстових форматів у формат гіпертекстовий).
2. В даний час існує багато программ-перегляду (Netscape, Mosaic, Internet Explorer і т.п.), що володіють зручним інтерфейсом і адаптованих для більшості існуючих платформ комп’ютерів (IBM PC, Macintosh і т.д.).
3. Оскільки гіпертекстовий протокол є стандартом у WWW, то такий підручник легко може бути включений у глобальну інформаційну мережу і буде доступний широкому колу користувачів.
Важлива частина будь-якого навчального процесу – самостійна робота. До неї можна віднести домашні роботи, твори, практикуми, лабораторні роботи і т.п. Це, мабуть, та область, де розвиток інформаційних технологій, з погляду педагогів, приніс більше шкоди, ніж користі для освіти (проблема “плагіату”). Але це – ще одна можливість, що можуть успішно використовувати сучасні вчителі і професори:
– розвиток і заохочення творчого потенціалу учнів, публікація в Інтернет кращих дипломів і курсових, творів, збір робіт з навчального курсу, гіпертекстових рефератів;
– допоможуть викладачу формувати банк матеріалів за досліджуваним курсом.
Контроль знань – ця найбільш спірна область. У будь-якому випадку використання комп’ютера допомагає викладачу зменшити рутинну, малоцікаву роботу по перевірці тестів, контрольних робіт (що дозволяє проводити контроль частіше) і знижує фактор суб’єктивності.
Одна з головних проблем контролю знань – ідентифікація. І в міру переходу до комп’ютерних і мережних програм контролю знань усе більш складно визначити, чи дійсно студент сам правильно відповів на всі питання, чи йому хтось допомагав. І якщо при письмовому іспиті можна розсадити абітурієнтів по різних партах, то перевірити, хто відповідав на питання контрольної в Мережі, практично неможливо. Цей аргумент, як правило, приводять прихильники консервативного підходу до перевірки знань. Контраргументом на користь комп’ютеризованих методів може бути те, що дистанційне навчання, як правило, має на увазі більш високу умотивованість тих, хто навчається (вони самі вибирають собі курс, та й найчастіше до такої форми навчання приходять ті хто одержує другу освіту, при підвищенні кваліфікації – тобто тоді, коли людина найбільше зацікавлена одержати реальні знання).
Інша проблема контролю знань при дистанційному навчанні – те, що контролююча система повинна бути досить складною і мати достатню базу питань, що вимагає великих зусиль з боку викладача. Правда, один раз створивши таку базу, нею можна користатися протягом тривалого часу, але це відноситься далеко не до всіх курсів.
Контролююча система має наступні характеристики:
– питання типу "”вибір однієї відповіді з багатьох”;
– адаптивний вибір наступного питання в залежності від правильності попередніх відповідей студента;
– можливість створення різних завдань з одного набору питань;
– можливість включення в питання графічних зображень і гіпертекстових посилань;
– ведення журналу проходження опитування;
– наявність підсистеми “робоче місце викладача” для введення і корегування питань, зміни характеристик завдань при перегляді результатів і т.д.
Як приклад такої контролюючої системи можна назвати систему електронного контролю знань. Інший приклад системи контролю звань, з яким знайомі всі автомобілісти країни – це білети по перевірці знань правил дорожнього руху.
Об’єднання гіпертекстових навчальних посібників і системи електронного контролю знань, що базуються на технологіях Інтернет, дозволяють, у перспективі, створити єдине навчальне середовище, що адаптується під рівень знань і, фактично, створює індивідуальний “електронний підручник” для кожного, хто навчається. А додаткове використання технології Web-Chat дає можливість у рамках WWW технологій створити єдиний процес Дистанційного Навчання, що складається не тільки з “навчальної бібліотеки”, але і з повноцінного спілкування між викладачем і студентом.
В міру переходу від паперових підручників до комп’ютерних а від них – до мережних – росте оперативність підготовки матеріалу. Це дозволяє зменшувати час підготовки навчальних посібників, тим самим збільшуючи число доступних студенту навчальних курсів. Уже зараз багато навчальних закладів пропонують дистанційні форми навчання по одному чи декільком курсам.
Academy of Cognitive and Natural Sciences
2003-02-23 00:00:00
application/pdf
http://ccjournals.eu/ojs/index.php/fund/article/view/445
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school; Vol 1 (2003): Theory and methods of learning fundamental disciplines in high technical school
ukr
##submission.copyrightStatement##